Page 64 - 6869

Рис 12.1 – Схема поширення сучасних опадів в Чорному
морі. (За Архангельським і Страховим):
1 – піски; 2 – черепашники; 3 – мідієвий і фазеоліновий мули; 4 – сіра
глибоководна глина, перехідний мул, він же з прошарками сірої глини, або
з прошарками сірої глини і піску; 5 – області відсутності сучасних
опадів; 6 – вапняковий мул з прошарками сірої глини; 7 – сіра глина з
прошарками вапнякового мулу; 8 – вапняковий мул.

У вузькій прибережній смузі до глибини 25-30 м осадок
складається з гравію, піску і черепашника, з заростями водоростей.
Нижче до глибини зараження сірководнем основну масу осадків
складає темно-сіра алевритиста глина з незначною кількістю
органічної речовини (від 5 до 0,6%), порошкоподібного кальциту ,
колоїдного сірчистого заліза бактеріального походження з
включенням залізисто-марганцевих конкрецій. На глибинах від 30 до
65 м ця маса складає від 25 до 75% від усіх осадків, в ній багато
досить крупних черепашок мідій, завдяки яким вона дістала назву
“мідієвого мулу”. В північно-західній мілководній ділянці моря
глина майже відсутня, тут спостерігається широка смуга
вапнякового черепашкового осадку поблизу берега. Нижче мідієвого
мулу до рівня зараження така ж глина вміщає другий комплекс
черепашок і за виявленими пелециподами була названа
фазеоліновим мулом.

63