Page 72 - 6869
P. 72

покрівельних  четвертинних  відкладів  в  свою  чергу  виділяють  дві
                            групи:  а)  зандрова  і  б)  лесова.  Межа  між  цими  двома  зонами
                            проходить по лінії  населених пунктів:  Полонне, Новий Миропіль,
                            Городище, Шумськ, Яроповичі, Тимашівка, Бишев.
                                  У  зандровій  зоні  виділяють  такі  геоморфологічні  елементи:
                            плато, водо роздільні рівнини поліського типу, річкові долини з їх
                            терасами і древні прохідні долини.
                                  У  геологічній  будові  плато  беруть  участь  (зверху  вниз)
                            надморенні  флювіогляціальні  піски,  морена  (валунні  суглинки  і
                            глини), підморенні флювіогляціальні піски, бурі  і строкаті глини і
                            каолінисті піски полтавської серії.
                                  У  зандровій  долині  в  межах  кристалічного  масиву  добре
                            виражені річкові долини із заплавними і надзаплавними терасами,
                            які складені алювіальними відкладами, відповідно сучасними і більш
                            давніми. В таких долинах, зокрема, у Володар-Волинському районі
                            Житомирської  області  зустрічаються  флювіогляціальні  піщано-
                            глинисті  відклади  з  похованим  торфом.  Потужність  четвертинних
                            відкладів у прохідних долинах досягає 19 м. Необхідно відмітити, що
                            в межах зандрової зони зустрічаються лесові острови, представлені
                            лесово-суглинистою  серією,  розділеними  двома  горизонтами
                            викопних грунтів і флювіогляціальними відкладами.
                                  В  басейні  р.  Дністер  поширені  елювіально-делювіальні
                            відклади,  які  представлені  лесовидними  суглинками,  грубими  за
                            складом, часто шаруватими, з включеннями карпатської гальки. У
                            товщі  суглинків  зустрічаються  один  або  два  прошарки  викопних
                            грунтів.
                                  В  межах  льодовикової  зони  на  території  УКЩ  поширені
                            льодовикові  відклади,  які  відносяться  до  середнього  відділу
                            четвертинного періоду (Q II). Це морена, яка представлена валунними
                            суглинками,  рідше  валунними  глинами,  валунними  супісями  і
                            валунними  пісками.  Колір  морени  червоно-бурий,  жовто-бурий,
                            бурий,  зрідка  сизувато-сірий.  У  ній  зустрічаються  валуни  різних
                            порід, принесених з півночі або місцевих.
                                  Потужність морени в середньому досягає 2-4 м, рідко до 6-10
                            м і більше.
                                  Морена  залягає  на  породах  різного  типу,  найчастіше  на
                            флювіогляціальних  пісках,  рідше  на  каолінах,  дресві  кристалічних
                            порід, бурих і строкатих глинах, в межах лесового району на лесах.
                            Покривається  морена  найчастіше  флювіогляціальними  пісками,
                            рідше супісями та лесом.













                                                            71
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77