Page 195 - 6865

Реальна продуктивність ПВГІ може бути визначена за
наступним співвідношенням

(9.2)

де Kv – коефіцієнт доступу до відеопам’яті за кадр,
характеризує ступінь доступності відеопам’яті (як правило,
для однопортової відеопам’яті Kv =0,25÷0,35, для двопортової
– Kv≈0,7 [25, 30]).
Прирівнявши (9.1) і (9.2), одержуємо вираз для
обчислення часу,необхідного для обробки одного пікселя(9.3):

(9.3)

Аналіз (9.3) дозволяє визначити шляхи збільшення t p з
метою зменшення апаратних витрат і здешевлення систем
ПВГІ:
1) зменшення роздільної здатності по горизонталі й
вертикалі (N x та N y);
2) зменшення динамічної частоти зображення на екрані
(F d);
3) зменшення коефіцієнта заповнення екрану (K e) –
зменшення розміру зображень;
4) збільшення часу доступу до відеопам’яті під час
кадру з боку графічних акселераторів, що можливо досягти,
наприклад, за рахунок використання більшого об’єму портової
відеопам’яті.
Так, наприклад, розглянемо три варіанти обчислення
значення p t для різних задач.
1) Для перспективних задач активної 3D графіки (F d =
60 кадрів/с), з виконанням умови повної прозорості

192