Page 36 - 6840
P. 36

фізіологічними,  адаптивними  властивостями,  зберігаючи  типові
                  ознаки  свого  виду.  Особини  виду  мають  спільне  походження,
                  однаковий тип обміну речовин.
                        Поняття  вид  запровадив  в  науку  в  1963  р.  англійський

                  природознавець Джой  Рей.  Види  та  їх  структурні  елементи  є
                  реально           існуючими            систематичними, еколого-біологічними
                  одиницями живої природи та об’єктом її еволюції.

                        Сукупність організмів, що є частиною сукупності особин виду,
                  і  має  певну  область  поширення  в  межах  ареалу  даного  виду,
                  називається підвидом.  Наприклад,  білка  звичайна  карпатська
                  (Sciurus vulgaris carpathicus).             Різкої      відмінності         ознак       між

                  підвидами немає, хіба що за умови відмінних екологічних умов та
                  географічної віддаленості. В таких випадках нелегко вирішити, чи
                  це  підвид,  чи  окремий  вид.  Такі  випадки  відомі  в  ботаніці  щодо

                  окремих видів анемон, чебрецю, ялини європейської та інших.
                        Ділянку  території  чи  акваторії,  на  якій  поширений  вид,
                  називають ареалом.  В  межах  ареалу  рослини  і  тварини

                  розповсюджені  не  суцільно,  а  там,  де  є  необхідні  умови  для
                  існування.
                        Розрізняють алопатричні і симпатричні види.

                  Алопатричними називають  види,  що  мають  різні  ареали,  їхні
                  екологічні  вимоги  теж  різні.  Вони  географічно  віддалені  та
                  ізольовані. Алопатричні види  складаються  із  популяцій,  ареали
                  яких  не  стикаються  і  не  перекриваються.  Така  географічна

                  віддаленість сприяє виникненню специфічних особливостей виду.
                        Симпатричними є  такі  види,  що  характеризуються  суміжним
                  проживанням  на  значній  території  ареалу,  частковим  або

                  повним співпаданням їх               екологічних           вимог. Симпатричні види
                  утворились із біологічно ізольованих популяцій, області поширення
                  яких перекривають одна одну або збігаються.
                        Видова  структура  живої  природи  на  рівні  особин  і  популяцій

                  рослин  і  тварин  в  значній  мірі  визначається  принциповими
                  відмінностями  між  ними.  Різноманітність  зовнішньої  будови,
                  життєвих  форм  живих  організмів  пов’язані  зі  способом  життя  і

                  адаптацією до умов середовища.
                        Аналізуючи  динаміку  чисельності  популяцій,  Р.Макартур  та
                  Е.Вілсон  у  1967 році виділили  дві  протилежні  стратегії існування

                  популяцій, які отримали умовні назви r- та К- стратегії. Назви цих
                  стратегій  походять  від  коефіцієнту  r  логістичного  рівняння  –

                                                                                                             36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41