Page 34 - 6840
P. 34

показники,  встановив,  що  добір  у  чистих  лініях  неефективний,
                  оскільки  всі  нащадки  чистої  лінії  першого  і  наступних  поколінь
                  однакові.  Фенотипові  відмінності  між  ними  зумовлені  впливом
                  умов зовнішнього середовища.

                        Генетичні  зміни  по-різному  проявляються  у  фенотипі  і
                  визначають  мінливість  особин  популяції.  Внутрішньопопуляційна
                  мінливість зумовлена індивідуальною мінливістю особин. Її можна

                  розділити  на  негенетичну  або  неспадкову  (незв’язану  з
                  генетичними  змінами,  змінами  в  генотипі),  і  генетичну  або
                  спадкову.          Негенетична            мінливість           визначає         стратегію
                  пристосування особини, а генетична – всієї популяції.

                        До  негенетичної  мінливості  належить  вікова  і  сезонна
                  мінливість особин, соціальна і екологічна мінливість, які зумовлені
                  мінливістю  середовища  існування.  Мінливість  проявляється  у

                  відмінностях фенотипів. Наявність декількох відмінних фенотипів
                  всередині  однієї  популяції  називають  поліморфізмом.  Він  дуже
                  поширений в усіх систематичних групах тварин - від найпростіших

                  до  хребетних,  і  зумовлений  генетичними  факторами  (множинною
                  дією генів, змінами в структурі хромосоми тощо).
                        Відмінність         між       популяціями           визначається          груповою

                  мінливістю,  а  відмінність  між  просторово  відокремленими
                  популяціями одного виду залежить від географічної мінливості.
                        Генетична унікальність кожної локальної популяції зумовлена
                  особливістю статевого розмноження організмів. Оскільки не існує

                  двох генетично ідентичних особин, то різниця між ними буде тим
                  більша, чим більше їхні популяції географічно віддалені та існують
                  у  різних  умовах.  Географічній  мінливості  піддані  морфологічні  і

                  фізіологічні ознаки, поведінка тварин та їх пристосування до умов
                  середовища.
                        Кожна  локальна  популяція  є  наслідком  тривалого  добору.
                  Отже,  генотип  кожної  з  них  продукує  добре  адаптований  до

                  конкретних  умов  існування  фенотип.  Якщо  особини  локальної
                  популяції  перенести  в інші  умови,  вони  часто  навіть  гинуть.  Такі
                  випадки відмічені в промислових тварин.

                        Географічні  зміни  фенотипу  є  наслідком  взаємодії  багатьох
                  генетичних  факторів,  кожен  з  яких  створює  певний  фенотиповий
                  ефект.

                        Знання  ролі  різних  факторів,  що  впливають  на  генетичну
                  структуру         популяції,        необхідні        для      досягнення          бажаних

                                                                                                             34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39