Page 31 - 6840

риб, дають змогу планувати норми їх вилову на декілька років
наперед.

3.3 Генетична структура популяції. Закон Харді-Вайнберга

Співвідношення особин з різними генотипами становить
генетичну структуру популяції. Для вивчення динаміки генетичної
структури популяцій об’єктом було взято популяцію, в якій

можливе вільне схрещування за умов відсутності будь-яких
зовнішніх впливів.
Кожна популяція має свій генофонд, тобто сукупність алелів, і
своє співвідношення генотипів АА, Аа, аа.

1. Припустимо, що популяція складається з однакової кількості
особин обох статей з генотипами АА і аа. У такій популяції буде
порівно гамет з домінантним геном А і рецесивним геном а, тобто

0,5А і 0,5а.
Отже, структура популяції буде такою:
0,25 АА : 0,50 Аа : 0,25 аа,

1 АА : 2 Аа : 1 аа.
При подальшому схрещуванні таких нащадків між собою
співвідношення генотипів не зміниться, оскільки кількість гамет з

домінантним геном А теж становитиме 0,5 (0,25 від гомозигот АА +
0,25 від гетерозигот Аа), гамет з рецесивним геном а також 0,5 (0,25
від гомозигот аа + 0,25 від гетерозигот Аа).
2. Об’єктом є популяція з неодинаковим співвідношенням

особин з генотипами АА і аа.
Наприклад, 70 особин з генотипом АА і 30 особин з генотипом
аа. Тоді, відповідно, кількість гамет з домінантним геном А буде

0,7, а з рецесивним геном а – 0,3. При вільному схрещуванні особин
у цій популяції можливі такі комбінації гамет:
Отже, співвідношення генотипів буде таке:
0,49 АА : 0,42 Аа : 0,09 аа

У наступних поколіннях таке співвідношення генотипів
збережеться, оскільки знову гамет із домінантним геном А буде 0,7
(0,49 від гомозигот АА + 0,21 від гетерозигот Аа), гамет із геном а

0,3 (0,09 від гомозигот аа + 0,21 від гетерозигот Аа). Це означає, що
кожна ідеальна популяція перебуває у певній рівновазі за парою
алельних генів і характеризується відповідним співвідношенням

генотипів. Цю закономірність помітили англійський математик

31