Page 39 - 6840
P. 39

1.  Елементарні  популяції  –  сукупність  особин  виду,  які
                  населяють  невелику  ділянку  території  ареалу  з  однорідними
                  екологічними  умовами.  Вони  можуть  бути  тимчасовими  і
                  нестабільними.

                        2.  Екологічні  популяції  –  сукупність  елементарних  популяцій
                  виду, які населяють певні біоценози, залежно від їх біотопів.
                        3.  Географічні  популяції  –  сукупність  екологічних  популяцій

                  виду,  які  населяють  значну  територію  з  географічно  однорідними
                  умовами середовища.
                        Кожна  з  названих  популяцій  має  свої  морфо-фізіологічні
                  особливості  особин,  свій  генотип,  що  відрізняє  її  від  популяцій

                  цього  ж  виду,  які  сформувались  в  інших  географічних  регіонах
                  (зубр поліський, зубр кавказький).
                        Зв’язки між популяціями різних рангів різні. Чим нижчий ранг

                  популяцій, тим тісніший їхній зв’язок із суміжними популяціями і
                  менше  відмінностей  між  ними.  Ці  зв’язки  забезпечують  єдність
                  виду  і  його  спадкового  генофонду,  сприяють  виживанню  і

                  заселенню нових територій.
                        Надто  довготривала  ізоляція  популяцій  призводить  до
                  дивергенції їхніх ознак і, в кінцевому рахунку, до утворення нових

                  видів у процесі еволюції.
                        На  думку  В.М.Беклемішева  та  його  послідовників,  для
                  виділення  популяцій  різних  типів  доцільно  використовувати
                  критерії,  які  відображають  різні  аспекти  їхньої  взаємодії  з

                  середовищем. Територіальний критерій є одним із них.
                        Залежно  від  розміру  території  популяції  поділяються  на
                  карликові,  звичайні,  локальні,  суперпопуляції.  Територіальні  межі

                  популяцій  різних  видів  не  збігаються.  До  локальних  популяцій
                  належать  популяції  мишовидних  гризунів  та  інших  видів  дрібних
                  ссавців, деяких видів комах.
                        Суперпопуляції  утворюють  великі  рухливі  тварини  (лосі,

                  сайгаки, зебри, олені). Важко окреслити межі багатьох видів птахів,
                  окремих  видів  комах,  великих  кочових  ссавців,  багатьох  видів
                  бур’янових рослин.

                        Історико-генетичний  принцип.  На  його  основі  популяції  як
                  генетичну  єдність  можна  виділяти  тільки  у  видів  із  перехресним
                  запиленням  (у  рослин)  та  із  статевим  розмноженням  (у  тварин)  і

                  здатністю до самостійного тривалого існування на даній території
                  за  рахунок  розмноження,  а  не  припливу  особин  ззовні.  З  таких

                                                                                                             39
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44