Page 33 - 6840

Генофонд природних популяцій змінюється, оскільки в
кожному поколінні відбуваються мутації багатьох генів. В рослин і
тварин може бути від 5 до 30 гамет, в яких хоч один ген змінений.
Більшість мутацій рецесивні, тому фенотипово не

проявляються і популяція однорідна, хоч насичена рецесивними
мутаціями. Коли вони досягнуть високої концентрації, з’являються
рецесивні гомозиготи, які потрапляють під контроль природного

добору. Якщо нові ознаки виявляються корисними, число таких
особин буде зростати.
Процес насиченості популяцій рецесивними генами
досліджений генетиком С.С.Четвериковим. І.І.Шмальгаузен назвав

його резервом спадкової мінливості.
Переваги збереження генетичної мінливості в тому, що чим
більше число різних генотипів в одній популяції, тим більша

вірогідність того, що в ній знайдуться такі, які забезпечать
виживання організмів в умовах різких сезонних та інших змін.
Джерела генетичної мінливості:

- частота генетичних факторів, згідно закону Харді-
Вайнберга;
- поява нових генетичних факторів (мутації, потік генів з інших

популяцій через недостатню ізоляцію);
- дрейф генів (різка зміна концентрації окремих генів завдяки
випадковій зміні чисельності популяції);
- поява нових генотипів у результаті гібридизації.

Фактори, що зменшують мінливість:
- природний добір;
- випадкові впливи.

Захист генетичної мінливості від елімінаційної дії природного
добору:
- цитофізіологічні механізми;
- екологічні фактори.

Значення гомозиготних домінантних, гомозиготних рецесивних
та гетерозиготних особин різне. Цю особливість враховують у
селекції та розведенні тварин і селекції рослин.

Популяція і чиста лінія – поняття нетотожні. Лінія – це
потомство однієї самозапильної рослини. У тварин чистих ліній не
буває, хоч близькоспоріднене схрещування (інбридинг) веде до

збільшення гомозиготності. В.Йогансен, вивчаючи мінливість
квасолі за розміром, масою насіння і впливом добору на ці

33