Page 28 - 6840
P. 28

Цей тип популяції включає підтипи:
                        1)  рослина  цвіте,  дає  насіння,  але  з  нього  виростають
                  нежиттєздатні сходи; або рослина зовсім не утворює насіння. Тому
                  в таких популяціях молодий підріст відсутній;

                        2)  рослина  втратила  повністю  здатність  до  цвітіння  і  лише
                  вегетує. Отже, популяція складається із старих особин.
                        Ця  класифікація  рослинних  популяцій  дає  можливість

                  визначати їхню перспективу розвитку в даній екосистемі на основі
                  аналізу дії факторів середовища.
                        Популяції, у складі яких є тільки старі субсенильні і сенильні
                  особини, не здатні до самопідтримання, називаються регресивними.

                  Вони можуть існувати за рахунок занесення насіння чи зачатків з
                  інших популяцій.
                        Вікова         структура          популяцій           визначається            такими

                  властивостями  виду,  як:  періодичність  плодоношення,  швидкість
                  переходу  з  одного  вікового  стану  в  інший,  тривалість  кожного
                  стану,  тривалість  великого  життєвого  циклу,  здатність  до

                  вегетативного  розмноження  і  утворення  клонів,  стійкість  до
                  захворювань та несприятливих природних умов тощо.
                        У  випадку,  коли  популяція  характеризується  високою

                  насіннєвою продуктивністю і масовою появою сходів при значній
                  загибелі молодих особин і швидкому переході тих, що залишились,
                  у  вегетативний  і  генеративний  стан,  її  віковий  спектр  має
                  лівосторонній характер. Таким є спектр молодих популяцій.

                        Якщо  насіннєва  продуктивність  невисока,  молодих  особин
                  небагато,  відбувається нагромадження  дорослих  особин внаслідок
                  значної  тривалості  їх  вікових  станів,  спектр  популяції  матиме

                  правосторонній характер. Він є ознакою її старіння.
                        Віковий  спектр  популяції  та  її  чисельність  визначають  роль
                  виду у фітоценозі.
                         Вікова структура популяції тварин

                        Вікова        структура  популяцій  тварин  визначається
                  особливостями  їхнього  індивідуального  розвитку,  видовими
                  відмінностями  в  способах  розмноження  і  переходу  з  одного

                  вікового стану до іншого та тривалістю репродуктивного періоду і
                  тривалістю життя.
                        В індивідуальному розвитку (онтогенезі) тварин виділяють такі

                  періоди:



                                                                                                             28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33