Page 218 - 6783
P. 218

Але у цієї системи є слабкі сторони:

                – слабкий зв'язок кандидата у депутати з виборцями;
                – залежність депутата від партійної фракції у парламенті;

                 – породжує більшу кількість фракцій у парламенті, що змагаються
           між собою і як наслідок – негативно впливає на стабільність роботи
           останнього;
                  –  сприяє  формуванню  (при  парламентській  і  змішаній  формах

           правління)    коаліційних    урядів,    які      інколи    бувають  менш
           ефективними і стабільними, ніж однопартійні уряди;

                 –  потенційно  збільшує  вплив  партійної  еліти  при  формуванні
           виборчих  списків,  особливо  якщо  використовується  система  з
           закритим списком.
                Ідеальної виборчої системи не існує. Кожна з них має свої переваги

           і недоліки.
                Змішана  виборча  система  є  комбінацією  мажоритарної  і
           пропорційної  виборчих  систем.  Найголовнішим  і  найпростішим

           варіантом  такої  системи  є    «лінійне  змішування»,  за  якою  частину
           депутатів обирають за мажоритарною системою, а іншу частину –   за
           пропорційною.  Класичним  прикладом  змішаної  виборчої  системи  є
           ФРН,  у  якій  50  %  депутатів  Бундестагу  обирають  за  партійними

           списками,  а  інші  50  %  –    на  основі  мажоритарної  системи  відносної
           більшості.  Німецький  досвід  запозичили  більшість  посткомуністичних

           країн, зокрема, Росія, Литва тощо.

                8.4.    Виборча  система  відіграє  надзвичайно  велику  роль  у
           політичному  житті  суспільства.  Вона  справляє  значний  вплив  на

           формування      партійної    системи,  парламенту,    уряду,      його
           стабільність,  політичну  стабільність  у  суспільстві  загалом.  Існує
           певна  залежність  між  типами  наявних  у  країні  виборчої  і  партійної

           систем. Обидві системи перебувають у тісному зв'язку з прийнятою
           в країні формою державного правління.
                Залежність      між    типами      наявних    у      країні      виборчої      і

           партійної  систем  уперше    з'ясовав  М.  Дюверже.  Досліджуючи
           зв'язок  між  виборчими  й  партійними  системами,  він  сформулював
           такі «три соціологічні закони»  їхньої  взаємодії:

                1.  Пропорційна    виборча  система  приводить  до  формування
           партійної системи з багатьма партіями, що  мають досить жорстку
           внутрішню структуру і незалежні одна від одної.



                                                          218
   213   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223