Page 217 - 6783

системі є один недолік. Вона гарантує представництво навіть дрібних

партій, що при парламентській чи змішаній формах правління створює
проблеми з формуванням уряду. Таке стає можливим, коли жодна
партія не має у парламенті абсолютної більшості або не може її

створити, не вступивши в коаліцію з іншими партіями. У багатьох
країнах намагаються згладити цей недолік, а також надлишкову
фрагментацію партій, вводячи «виборчий поріг» (бар'єр) – найменша
кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата. Як правило,

в різних країнах це 2-5 %.
Існує багато варіантів пропорційної системи голосування:
– система із загальнонаціональним партійним списком (Ізраїль,

Нідерланди). Голосування відбувається у масштабі всієї країни в
межах єдиного загальнонаціонального округу;
– система з регіональними партійними списками передбачає

формування кількох округів (Австрія, Скандинавські країни, Іспанія,
Греція тощо);
– система з закритим списком: виборець голосує за партію і не

може виразити свою перевагу окремим кандидатам, занесеним у
партійний список. Кандидати у партійному списку розташовуються у
порядку убутної важливості, і ті, що розташовані у кінці списку, мають
менше шансів на перемогу;

– система з відкритим списком дозволяє голосувати за партію і
виражати перевагу комусь з її кандидатів, тобто виборці можуть
змінити розташування кандидатів у списку (преференційоване

голосування). Для цього виборець: ставить хрестик навпроти прізвищ
кандидатів, яких він хотів би бачити (Бельгія); вписує прізвища
кандидатів у бюлетень (Італія); розташовує кандидатів за ступенем
значущості (Швейцарія, Люксембург тощо).

До позитивних моментів пропорційної системи виборів відносять
такі:

– забезпечує більш адекватне представництво політичних сил;
– скорочує кількість «неврахованих» голосів виборців. Навіть при

використанні виборчого бар'єру рідко буває, щоб виявилося
неврахованим більше однієї четвертої голосів, і ще рідше – ця
кількість наближається до однієї другої;

– дозволяє забезпечити представництво меншостям (наприклад,
етнічним, релігійним);
– стимулює створення партій і розвиток політичного плюралізму.

217