Page 214 - 6783

складає списки виборців на основі свідчень про їхнє проживання на

певній території;
– добровільна (США), яка передбачає, що виборці мають самі
зареєструватися на виборчій дільниці. Політологи вважають, що така

практика негативно впливає на електоральну активність. Наприклад,
не усі американці реєструються і не всі зареєстровані беруть потім
участь у виборах.

3. Установлення виборчих округів і виборчих дільниць.
4. Створення виборчих органів. Для організаційного керівництва
виборчим процесом, як правило, створюють центральний виборчий

орган, територіальні (окружні) виборчі органи, дільничні комісії.
5. Висування кандидатів, формування партійних списків. На цій
стадії визначають коло осіб, з яких будуть вибрані президент,
сенатори, депутати.

6. Реєстрація кандидатів і списки партій.
7. Передвиборна кампанія зареєстрованих кандидатів. Вона
включає у себе роботу кандидатів (партій) і груп для переконання

виборців у необхідності проголосувати за цього кандидата або активно
підтримуючих їхній партійний список.
Проведення сучасних виборчих кампаній особливо потребує

проведення спеціальних досліджень у сфері політичного маркетингу,
що дозволяють визначитися з програмами кандидатів, орієнтованими
на різні групи виборців, а також вибудувати певні імідж-стратегії.

Для переконання виборців у перевагах кандидатів і перевагах
їхніх програм використовують різноманітні засоби:
– рекламу в ЗМІ, основна увага відводиться телебаченню
(політологи вважають, що 70 % іміджу створюється саме за

допомогою ТБ);
– агітаційну кампанію «від дверей до дверей», що передбачає
безпосередню роботу активістів кандидата з електоратом за місцем

проживання;
– зустрічі кандидата з виборцями;
– листівкова і плакатна агітація, графіті;

– проведення різних акцій (мітинги, шоу, розповсюдження
партійної символіки тощо).
Використовуються й інші способи рекламування політиків і

партій. Наприклад, республіканці як свій символ часто використовують
живих слонів.

214