Page 199 - 6783
P. 199

їхньою метою є просто демократія. Першими організаціями культурно-

           просвітницького  і  дещо  політизованого  характеру  були  Український
           культурологічний  клуб  у  Києві,  товариство  Лева  і  молодіжний
           дискусійний  політ  клуб  у  Львові  (1987  р.).  Невдовзі  почали

           формуватися організації відкрито політичного спрямування.
                Багатопартійність  в  Україні  відтворює  весь  ідейно-політичний
           спектр  партій,  що  існує  у  світі.  Так,  за  політичним  спрямуванням  в
           Україні діють партії – ліві, центристські, праві:

                а) партії комуністично-соціалістичного спрямування:  Прогресивна
           соціалістична  партія  України  (ПСПУ),  Соціалістична  партія  України
           (СПУ) та інші невеликі ліві партії;

                б) соціал-демократичні партії: Соціал-демократична партія України
           (об'єднана)  –  СДПУ(о),  Соціал-демократична  партія  України  (СДПУ),
           Українська соціал-демократична партія (УСДП) та ін.;

                в)  ліберально-демократичні  партії:  Ліберальна  партія  України
           (ЛПУ), Демократична партія України (ДемПУ), Партія промисловців і
           підприємців  України  (ПППУ),    Всеукраїнське  об'єднання  «Батьків-

           щина»  (ВОБ),  політична  партія  Народний  союз  «НашаУкраїна»
           (НСНУ), Народна партія (НП), партія «Реформи і порядок» (ПРП);
                г)  консервативні  партії:  Народних  Рух  України  (НРУ),  Українська
           народна  партія  (УНП),  Українська  національна  консервативна  партія

           (УНКП);
                д)  християнські  партії:  Християнсько-демократична  партія  (ХДП),
           партія  «Християнсько-демократичний  союз»  (ХДС),  Республіканська

           християнська  партія  (РХП),  Християнсько-ліберальна  партія  України
           (ХЛПУ) та ін.;
                е) націоналістичні партії: Конгрес українських націоналістів (КУН),
           Всеукраїнське об'єднання «Свобода» та ін.

                 Партії,  що  виникали  в  роки  незалежності,  нерідко  не  знаходили
           чітких  соціальних  адрес,  а  тому  не  могли  виконувати  функції

           посередника  у  відносинах  між  особою  і  владою.  Це  було  спричинено
           передусім тим, що політичні партії утворювалися раніше, ніж склалися
           відповідні  соціальні  групи  населення,  інтереси  яких  ці  партії  могли  б
           представляти в органах влади. Внаслідок цього виникали і претендували

           на  домінування  ерзац-партії,  уособлюючи  інтереси  окремих  груп  у
           панівній  верхівці,  легалізуючи  акторів  тіньової  політики  і  тіньової
           економіки.

                Влада  і  великі  власники  розглядали  партії  як  формальний,
           недосконалий і незручний компонент політичного устрою, який, однак,

                                                          199
   194   195   196   197   198   199   200   201   202   203   204