Page 195 - 6783
P. 195

політичні  партії  та  рухи  відіграли  провідну  роль  у  переході  від

           авторитарного  до  посткомуністичного  управління  після  1989  р.  у
           Східній та Центральній Європі.
                Типи політичних партій. Політичні партії відрізняються одна від

           одної  походженням,  місцем  і  роллю  в  політичній  системі,  соціальною
           базою, ідеологією, програмою тощо. Зокрема, існують вісім параметрів,
           що утворюють парадигму партії:
                1.  Інституалізація,  тобто  міра  «вростання»  партії  у  політичну

           систему.  Вона  визначається  багатьма  чинниками,  зокрема  тривалістю
           існування  партії,  зміною  її  назви  і  порушення  організаційного
           континуїтету .

                2.  Статус в уряді. Мається на увазі керівництво урядом або просто
           участь у ньому. Дуже важливим вважають національний аспект, бо чим
           рівніше репрезентована партія за національними регіонами, тим вищий

           її урядовий статус, а також підтримка на виборах.
                3.  Соціальна  підтримка.  Йдеться  про  підтримку  соціальними
           класами,  групами,  релігійними  рухами,  етнічними  і  релігійними

           спільнотами,  міським  та  сільським  населенням,  а  також  окремими
           громадянами.
                4.  Політичні  орієнтації  (настанови)  партії,  наприклад,  щодо
           власності  на  засоби  виробництва,  ролі  держави  в  економічному

           плануванні,  перерозподілі  суспільного  багатства,  соціального  захисту
           громадян,  секуляризації  суспільства,  входження  в  блоки,  національної
           інтеграції, ставлення до виборчих, громадянських прав та ін.

                5.  Цільова  орієнтація:  чи  то  відкрите  суперництво  партій,  чи  то
           обмежене  суперництво  з  боку  інших  партій;  підрив  усієї  політичної
           системи чи її модернізація.
                6.  Структурна  незалежність,  тобто  міра  автономності,  життєве

           забезпечення  (джерела  доходів),  джерела  поповнення  членів  партії  та
           лідерів, зв'язки з іншими партіями, в тому числі і з зарубіжними.

                7.     Внутрішня           організація,        тобто       міра       структурованості,
           інтенсивності відповідних зв'язків, географічна поширеність і щільність
           організацій  партії,  частота  зборів  на  місцях,  зборів  та  з'їздів  на  рівні
           країни,         інтенсивність           пропаганди,            міра        контрольованості

           внутрішньопартійних груп, централізованість влади в партії.
                8.    Згуртованість  фракцій  у  партії,  активність  членів  партії  в  її
           діяльності,  вимогливість  до  її  членів,  вірність  доктрині,  особиста

           відданість партійній справі.



                                                          195
   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200