Page 193 - 6783
P. 193

– розроблення  методів діагностики стану громадського організму;

                –  формування  та  діяльність  у  міжнародній  асоціації  партійних
           організацій,  основна    мета  якої  –  узгодження  загальнолюдських
           інтересів і механізмів розв'язання протиріч.

                Загалом,  вплив  політичних  партій  на  маси,  а  отже  і  завоювання
           владних позицій у суспільстві, визначається такими чинниками:
                –  наявністю  привабливих  ідеологій,  що  визначають  цілі  розвитку,

           відображають інтереси мас;
                –      організаційною  оформленістю,  мобільністю  організаційних
           структур, здатних реалізовувати намічені цілі;

                –      рівнем  компетентності,  авторитетності  партійних  керівників
           (лідерів, функціонерів);
                –   достатньою масовістю й активністю рядових членів партії;

                –    вмінням  практично    організувати  діяльність  партії  в  конкретній
           історичній ситуації;
                –  вмінням відобразити гострі суспільні проблеми в зрозумілих масам

           конструктивних гаслах;
                –      наявністю  достатніх  коштів  для  діяльності  ідейно-
           пропагандистських  і  культурних  центрів  партії,  для  оприлюднення  її
           політики через засоби масової інформації.

                Говорячи  про  настільки  значну  роль  партій  у  політичному  житті
           суспільства, необхідно зазначити, що частина західних дослідників уже
           з початку 70-х рр. порушує питання про кризу партій. Під кризою мають

           на увазі  зниження впливу на суспільство, що проявляється у скороченні
           їхньої чисельності та у втраті виборців, які традиційно голосували за ці
           партії.
                Падінню ролі партій сприяє ряд факторів:

                – зниження напруги соціальних конфліктів;
                – послаблення класового розколу суспільства;
                –  зростаюча  соціальна  та  географічна  мобільність  і,  як  наслідок,

           фрагментація класів та послаблення групової солідарності;
                – конкуренція з боку ЗМІ, які сильно відтиснули партії у здійсненні
           таких функцій  як мобілізація електорату у період виборчих кампаній,

           політична соціалізація і формування суспільної думки;
                – падіння цікавості до традиційних ідеологій; люди часто голосують
           за імідж лідера, а не за ідеологічну доктрину партії;

                –  конкуренція  з  боку  нових  рухів  і  корпоративних  структур,
           орієнтованих  на  вирішення  окремих  проблем,  завдяки  яким  людина
           намагається  висловити  актуальні  для  неї  культурні,  естетичні,

                                                          193
   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198