Page 193 - 6783

– розроблення методів діагностики стану громадського організму;

– формування та діяльність у міжнародній асоціації партійних
організацій, основна мета якої – узгодження загальнолюдських
інтересів і механізмів розв'язання протиріч.

Загалом, вплив політичних партій на маси, а отже і завоювання
владних позицій у суспільстві, визначається такими чинниками:
– наявністю привабливих ідеологій, що визначають цілі розвитку,

відображають інтереси мас;
– організаційною оформленістю, мобільністю організаційних
структур, здатних реалізовувати намічені цілі;

– рівнем компетентності, авторитетності партійних керівників
(лідерів, функціонерів);
– достатньою масовістю й активністю рядових членів партії;

– вмінням практично організувати діяльність партії в конкретній
історичній ситуації;
– вмінням відобразити гострі суспільні проблеми в зрозумілих масам

конструктивних гаслах;
– наявністю достатніх коштів для діяльності ідейно-
пропагандистських і культурних центрів партії, для оприлюднення її
політики через засоби масової інформації.

Говорячи про настільки значну роль партій у політичному житті
суспільства, необхідно зазначити, що частина західних дослідників уже
з початку 70-х рр. порушує питання про кризу партій. Під кризою мають

на увазі зниження впливу на суспільство, що проявляється у скороченні
їхньої чисельності та у втраті виборців, які традиційно голосували за ці
партії.
Падінню ролі партій сприяє ряд факторів:

– зниження напруги соціальних конфліктів;
– послаблення класового розколу суспільства;
– зростаюча соціальна та географічна мобільність і, як наслідок,

фрагментація класів та послаблення групової солідарності;
– конкуренція з боку ЗМІ, які сильно відтиснули партії у здійсненні
таких функцій як мобілізація електорату у період виборчих кампаній,

політична соціалізація і формування суспільної думки;
– падіння цікавості до традиційних ідеологій; люди часто голосують
за імідж лідера, а не за ідеологічну доктрину партії;

– конкуренція з боку нових рухів і корпоративних структур,
орієнтованих на вирішення окремих проблем, завдяки яким людина
намагається висловити актуальні для неї культурні, естетичні,

193