Page 183 - 6783

ст.). Основна відмінність його від античного суспільства – відкритий

характер. Людина визнавалась у своїх правах як така за своєю
природою, а не тому, що належала до певної громади. Виникнення
такого нового погляду на людину знаменувало початок нової –

новоєвропейської цивілізації і завдячувало могутнім духовним рухам у
Європі XV –XVIII ст. – гуманізму, протестантизму, просвітництву.
Саме поняття «громадянське суспільство» від часів античності і до
періоду XVIII ст. використовували як тотожне поняттю «політична

держава», тобто ці поняття були взаємозамінюваними і в Аристотеля, і у
Дж. Локка, Жан-Жака Руссо, І. Канта. Німецький філософ І. Кант
визначив апріорні принципи громадянського суспільства: 1) свобода

кожного як людини; 2) рівність його з іншим як підданого держави;
3)самостійність члена суспільства як громадянина.
Особлива заслуга в розробленні концепції громадянського

суспільства належить Гегелю. Саме він перший дійшов висновку, що
соціальне життя, характерне для громадянського суспільства,
відрізняється від етичного світу сім’ї і від публічного життя держави.

Громадянське суспільство існує поза державою як політичним
інститутом. У трактуванні мислителя громадянське суспільство – це
опосередкована працею система потреб, що ґрунтується на системі
приватної власності й всезагальній формальній рівності людей. Поява

такого суспільства, якого не було в античності й середньовіччі,
пов’язана з утвердженням буржуазного ладу.
Розглядаючи взаємовідносини між громадянським суспільством і

державою, більшість мислителів наголошували, що не держава
зумовлює і визначає громадянське суспільство, а навпаки, громадянське
суспільство зумовлює і визначає державу.
У тоталітарних умовах Радянського Союзу, в яких перебівала і

Україна, починаючи з кінця 20-х років ХХ ст., сформувалось
суспільство, в якому були ліквідовані горизонтальні структури, не

санкціоновані зверху громадські об ‘єднання та організації. Саме
поняття «громадянське суспільство» було вилучене з наукового вжитку.
До найважливіших умов існування громадянського суспільства
можна віднести такі:

– автономність стосовно держави, що передбачає наявність
правового механізму, який захищає його від прямого втручання з боку
держави, реальні гарантії особистих прав і свобод;

– наявність вільних і самостійних громадян як основних факторів
політики;

183