Page 184 - 6783

– різноманітність структурних елементів, у тому числі організацій та

інститутів, через які різні групи виражають свої інтереси;
– здатність до колективних дій і самоорганізації: активність громадян
не обмежується тільки періодичним голосуванням на виборах, а

проявляється в ініціативних рухах, у створенні різноманітних
недержавних асоціацій тощо; показником здатності громадянського
суспільства до самоорганізації є багатопартійність; партії покликані
«відфільтрувати» інтереси різних соціальних груп і втілити їх у

конкретні рішення державної влади, тим самим громадянське
суспільство є джерелом законів;
– відносини солідарності, що урівноважують конкуренцію і

потенційну конфліктність груп інтересів, самого суспільства; це
проявляється у створенні недержавних благодійних організацій, в участі
громадян у суспільно-корисних видах діяльності;

– обмеження соціальних конфліктів цивілізаційними кордонами;
– багатоукладна ринкова економіка як основа незалежності громадян
від держави.

Громадянське суспільство має таку саму структуру, як і суспільство
загалом. Її складають багатоманітні суспільні відносини –
економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їхні суб'єкти,
за винятком держави.

Економічною основою, фундаментом громадянського суспільства є
недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в
індивідуальній і колективній формах. Суб'єктами різновидів

індивідуальної власності виступають індивіди та домашні (сімейні)
господарства. Колективною є власність акціонерних товариств,
кооперативів, релігійних і громадських об'єднань та організацій,
трудових колективів різних форм господарювання тощо. Наявність у

громадян власності на засоби виробництва робить їх незалежними від
держави в економічному відношенні. І навпаки, тотальне одержавлення

власності, наприклад за соціалізму, ліквідує економічну основу
громадянського суспільства, ставить громадян у повну залежність від
держави як роботодавця.
Поряд із правом приватної власності важливе значення для

громадянського суспільства має гарантована державою свобода
підприємницької, трудової і споживчої діяльності.
Соціальну структуру громадянського суспільства складають

різноманітні соціальні спільності – класові, етнічні, демографічні,
професійні тощо та відносини між ними. Такі спільності є в будь-якому

184