Page 181 - 6783

програмою виходу країни з глибокої економічної кризи 1929–1933 рр.,

названої «великою депресією».
Компетенція сучасної соціальної держави набагато ширша і
поширюється на такі сфери як освіта, охорона здоров'я, ринок праці,

система соціального страхування від таких класичних ризиків як
хвороба, безробіття, вік тощо. У різних країнах прийняті програми,
покликані гарантувати загальнодоступність і безкоштовність медичного
обслуговування, основної загальної і середньої професійної освіти,

допомога інвалідам, пенсіонерам та іншим соціально незахищеним
групам, програми зі створення нових місць праці і розвитку системи
перенавчання безробітних і з працевлаштування молоді. Подібним

чином держава гарантує право своїх громадян на «достойне
проживання», право на мінімальний стандарт благополуччя, а в ідеалі -
приблизно однакові для всіх соціальних груп стартові можливості для

реалізування життєвих завдань.
Внутрішню політику соціальної держави можна охарактеризувати
як засіб утвердження соціального компромісу в суспільстві. У

перерозподілі допомоги від одних груп до інших (від працюючих до
пенсіонерів та інвалідів, від високодохідних громадян до
малозабезпечених тощо) реалізуються відносини солідарності. Іншою
метою соціальної держави є пом'якшення соціальної нерівності і

підтримка стабільного соціально-економічного становища громадян.
Ефективність соціальної держави відбувається залежно від
факторів, серед яких виділяють:

– високий рівень економічного розвитку країни, економічний ріст,
що дозволяє забезпечити перерозподілення засобів на соціальні
програми;
– згода основних політичних сил про необхідний набір соціальних

програм, що реалізовуватимуться державою, досягнення подібного
консенсусу дозволяє зберегти правонаступність соціальної політики у

випадку приходу до влади інших політичних партій;
– розвинуте відчуття відповідальності, законослухняності, суспільної
солідарності.
Реалізація соціальних прав людини дозволяє характеризувати

політику держави термінами соціальної справедливості.
Отже, соціальна держава – це правова держава, що проводить
активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод

людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.

181