Page 129 - 6783

була неодмінною умовою доступу до влади. У сучасному ж суспільстві

посада, наприклад, є однією з найважливіших основ влади. Так,
президент чи міністр мають владу до того часу, поки перебувають на
своїх посадах. Організація в сучасних умовах є одним із наймогутніших

джерел влади. Вона завжди слугувала мобілізуванню людей,
матеріальних ресурсів, втіленню в життя владних рішень. Фактично,
обіймана посада має сенс як джерело влади тільки як елемент
організації, суттєву особливість якої складає ієрархія її елементів, що

пов’язані між собою авторитарно-владними відносинами.
Крім джерел влади, завжди зазначають її ресурси. Під останніми
розуміють потенціальні основи влади, тобто ті засоби дії на підвладних,

які можуть бути використані, але ще не використовуються або ж
використовуються недостатньо для досягнення поставлених цілей.
Зрозуміло, що між джерелами і ресурсами влади немає різкої

розмежувальної лінії. Ресурси влади класифікують за різними ознаками.
Так, за характером вони є: утилітарні, , примусові та нормативні.
Утилітарні ресурси – це матеріальні і соціальні блага, пов’язані із

задоволенням повсякденних потреб та інтересів людей (кошти,
промислові й продовольчі товари, послуги у сфері освіти, охорони
здоров’я, забезпечення життям, різноманітні пільги та привілеї тощо).
До примусових (силових) ресурсів влади належать заходи

адміністративного та кримінального впливу, здійснювані за допомогою
армії, служби безпеки, поліції, прокуратури, судів, озброєння, техніки,
в’язниць тощо. Важливо визнати при цьому, що примусові ресурси

включають в себе силові, але не зводяться до них, бо існують ще й:
примус психологічний, спрямований на пошкодження психічної
природи людини, і примус моральний, спрямований на досягнення
бажаної поведінки всупереч внутрішнім моральним переконанням

індивіда.
Нормативні ресурси влади представлені різноманітними

соціальними нормами, що регулюють багатоманітні суспільні
відносини. Найважливішими з них є правові й політичні норми, але
політична влада, в тому числі й державна, може здійснюватись і на
основі тих норм, які не мають формалізованого характеру. А це норми

моралі, традиції, звичаї ритуали тощо.
Відповідно до основних сфер суспільного життя розрізняють
ресурси: економічні, політичні, соціальні, духовно-інформаційні,

культурні. Так, до економічних ресурсів можна віднести матеріально-
технічну базу суспільства, грошову систему, географічне розташування,

129