Page 43 - 6753

лежить в межах 84-92%. Для подальших приблизних розрахунків

приймемо його значення теж на рівні 0.8
Коефіцієнт корисної дії парової турбіни може лежати в межах 80-
90%, в середньому для приблизних розрахунках приймемо 80%, такий

же параметр електричного генератора на сучасному технічному рівні

конструктивної реалізації значно вищий, і, залежно від технічної
досконалості та умов роботи електричної мережі, складає 97-99%.

Використання виробленої електроенергії, яка іде ще і на власні
потреби, може привести до умовного зниження ефективності

електрогенератора до рівня 0.9.
Загальний коефіцієнт корисної дії послідовного з’єднання

чотирьох блоків, які відображають етапи перетворення різного виду
енергії в електричну, визначається:

        
заг 1 2 3 4 (1.4)
Після підстановки у вираз (1.4) всіх складових отримаємо

загальний коефіцієнт роботи електричної станції по стандартній схемі
парової генерації:
 заг = 0.8 х 0.8 х 0.8 х 0.9 = 0.4608,

що відповідає ефективності сучасних теплових електростанцій.

Ефективність українських ТЕС значно нижча, десь на приблизно 33-
35% (в найгіршому випадку).

Аналіз виразу (1.4) з врахуванням цифрових значень складових,

які характеризують ефективність роботи ланцюжка парової генерації
(див. рис.1.4) показує, що значний резерв прихований на першому
етапі, який пов'язаний із спалюванням палива, дещо менший ресурс

зосереджений у парогенераторі та паровій турбіні.

Газовий спосіб генерації електричної енергії реалізується в
традиційних газотурбінних установках (ГТУ) в склад яких входять
повітряний компресор, камера згоряння і газова турбіна, а також

допоміжні системи, що забезпечують її роботу. Сукупність ГТУ і

електричного генератора називають зазвичай газотурбінним
агрегатом. Спрощена принципова схема такої ГТУ показана на

рис. 1.5, запозичена із книги 3 колективної монографії [8].

43