Page 39 - 6753

забруднень в цілому для економіки окремої держави в кінцевому

результаті, не можуть бути збитковими.
Традиційна схема генерації електроенергії на ТЕС та ТЕЦ подана
на блок-схемі рис. 1.4, що вміщає наступні, послідовно з’єднані етапи

перетворення енергії різного виду: спалювання палива в топці; нагрів

котлової води, з отриманням пари необхідного тиску та температури;
необхідних для роботи парової турбіни, яка в подальшому обертає

електрогенератор.

Рис.1.4 Блок-схема технологічного процесу виробництва

електроенергії на теплових електростанціях (паровий спосіб генерації)

Аналіз ефективності роботи окремих блоків, приведених на
рис. 1.4, відрізняється від загально прийнятих у теплотехніці, тим, що

котельний агрегат розглядається, як послідовне з’єднання паливні
(топки) та парогенератора. Коефіцієнт корисної дії окремого блоку, а

саме топки, в сфері теплової енергетики не використовується. Це,
може бути пов’язано з тим, що такий коефіцієнт дещо занизький. В

той же час, на сьогодні у практиці використовуються котельні

агрегати, в яких, крім радіаційних поверхонь нагріву встановлені
напіврадіаційні та конвективні поверхні. Це дає змогу ефективно
використати температуру димових газів за топкою (для пиловугільних

0
0
парогенераторів – 900 - 1200 С) знизивши її до рівня 110-130 С за
повітропідігрівниками (на виході з котла).
Суто методично для аналітичних досліджень коефіцієнт корисної
дії топки вугільних, мазутних чи інших топок (палилень), можна

визначити знайшовши та оцінивши величину теплових втрат, які

мають місце в досліджуваній топці. Ефективність використання
палива в котельному агрегаті, а конкретніше в топці визначається, в

основному, двома факторами: повнотою згорання палива і глибиною
охолодження продуктів згорання (димових газів, жужелю).

39