Page 42 - 6753

неповноти згоряння q 4 = 0.025. Втрати від зовнішнього охолодження

залежать від геометричних розмірів котельного агрегату і від
температури його зовнішньої поверхні. При робочому навантаженню,
яке близьке до номінального значення, q 5 за оцінками тих же авторів,

лежить в діапазоні від 0.176 % до 0.31 %, знову ж для найгіршого

випадку для втрат q 5 приймемо значення 0.003. Остання втрата
корисного тепла із фізичним теплом жужелю (або на професійному

жаргоні із золою чи шлаком) q 6 авторами [30] оцінюється величиною
у 0.2 % для палива із приведеною зольністю, яка передбачалась

проектною документацією на момент побудови діючих ТЕС, а це 60 –
70 роки минулого століття. Якість палива, яке сьогодні

використовується на вугільних блоках, значно погіршилася, зокрема
його зольність зросла у 2 – 3 рази, а відповідно q 6 може прийняти

значення теж у гіршому випадку на рівні 0.006 у не відсотковому
вираженні.

Після підставлення значень, згаданих у попередньому абзаці, у
вираз (1.3) отримаємо:  т.к. = 1 - 0.08-0.005-0.025-0.003-0.006=0.88.

Реальний коефіцієнт корисної дії топкової камери з врахуванням
експлуатаційного зношування основних пальникових пристроїв може

бути дещо нижчим за розраховане та вказане вище значення. Для

новітніх котельних агрегатів вугільних блоків (на діючих ТЕС
України такі блоки ще не встановлені). В зв’язку з цим, для

приблизних концептуальних розрахунків чисто умовно приймемо
його значення його на рівні 0.8.

Коефіцієнт корисної дії котла значно вищий від к.к.д. топки перш
за все тому, що температура відхідних газів за ним у 8-9 разів менша
0
0
ніж за топкою (900-1300 С – за топкою і 110-130 С – за котлом), тому
і втрати значно менші. Інші втрати аналогічні, хоча мають деяку

тенденцію до збільшення. Втрати з відхідними газами за
парогенератором коливаються з дещо вужчому діапазоні і складають

8-10 %. Необхідно чітко враховувати к.к.д. котлів, в яких спалюють
паливо різного типу (тверде, рідке чи газоподібне). Такий коефіцієнт

42