Page 48 - 6745
P. 48
Пристрої для формування рентгенівського зображення. Для обмеження
пучка рентгенівського випромінювання та формування поля опромінення
застосовують діафрагмування. Діафрагми (колімуючі пристрої) змінюють
поперечний перетин пучка випромінювання. У колімуючому пристрої є
оптичний центратор-візир. Точка перетину взаємно перпендикулярних ліній,
які проекціюються на деку стола за допомогою оптичного центратора, має
відповідати напрямку осі пучка рентгенівського випромінювання
(центральному променю). Поле, освітлене оптичним центратором, має
співпадати з полем робочого пучка випромінювання. Це залежить від
правильності первинної установки та періодичного регулювання оптичного
центратора і шторок діафрагми у процесі експлуатації рентгенівського апарата.
Компресійні пристрої служать для зменшення товщини досліджуваного
об’єкта, що суттєво знижує частку вторинного та розсіяного випромінювання.
Для фільтрації вторинного та розсіяного випромінювання
використовують відсіюючі решітки (гратки), в які вставляють відсіюючий
растр, експонометричний пристрій та касети з плівкою. Їх застосовують під час
рентгенографії об'єктів завтовшки понад 10 см, які мають великий об'єм
(органи черевної порожнини і таза, голова тощо). Відсіюючі растри
характеризуються такими параметрами: фокусна відстань, стала величина
(шахтне відношення) растра, центрованість та орієнтація площини корпусна
растра відносно випромінювача, фактор збільшення експозиції (фактор Буккі),
вибірковість. Дані про основні параметри растра зазначають на його корпусі і в
супровідних документах. За допомогою постійних коефіцієнтів можна роз-
рахувати допустимі відхилення від величини фокусної відстані даного растра в
бік її зменшення, помноживши фокусну відстань растра на 0,85, або в бік
збільшення, помноживши її на 1,3 Перевищення цієї межі призводить до
надмірного поглинання енергії первинного пучка рентгенівського
випромінювання. Чим більша стала величина растра, тим краше
відфільтровуються розсіяні промені, що дає змогу виконувати рентгенографію
при підвищеній напрузі.
Якщо напруга генерування випромінювання до 90 кВ, слід
використовувати відсіювальні растри, постійна величина яких становить 5-8, а
якщо напруга понад 90 кВ використовують растр, постійна величина якого
становить 10 і більше. Зміщення рентгенівської трубки уздовж осьової лінії
растра не обмежується, а в поперечному напрямку трубку зміщувати не можна.
Фактор збільшення експозиції вказує, у скільки разів зменшується
інтенсивність потоку рентгенівського випромінювання після його виходу з
відсіювального растра.
Решітки столів рентгенодіагностичних апаратів можуть бути
укомплектовані кількома змінними відсіювальними растрами з різними
параметрами. Залежно від розмірів досліджуваного об'єкта та фізико- технічних