Page 53 - 6745
P. 53
експозиції на використання відсіюючого растра залежить від величини фактора
експозиції растра, який у середньому становить 4. Це означає, що в тому разі,
коли потрібно використовувати растр, величину експозиції, котру
використовували для рентгенографії без растра, треба помножити на 4.
Як зазначалося вище, контрастність рентгенівського зображення
насамперед залежить від величини анодної напруги на рентгенівській трубці та
коефіцієнта контрастності рентгенівської плівки, яка використовується, а
різкість - від витримки. Тому, коли треба змінити різкість або контрастність
рентгенівського зображення, використовують правило еквівалентів анодної
напруги та експозиції. Для зменшення динамічної нерізкості витримку
рекомендовано скорочувати за рахунок збільшення сили струму або напруги (за
умови, що не зміниться контрастність зображення).
Якщо напруга на трубці не перевищує 90 кВ, доцільно використовувати
растри зі сталою величиною 1:5, 1:6 або 1:7. У разі використання більш високої
напруги та трубці застосовують відсіюючі растри їз сталою величиною не
меншою ніж 1:10.
Для поліпшення якості зображення іноді використовували характерну
особливість рентгенівського випромінювання - нерівномірність розподілу його
інтенсивності по полю зображення. Якщо фокусна відстань і ширина поля
відповідно становлять 100 і 10 см, то інтенсивність зображення на боці
рентгенівської плівки, розташованому ближче до анода, майже удвічі нижча,
ніж у центрі і біля катода. Орієнтуючи об'ємнішу частину досліджуваної
анатомічної ділянки у бік, розташований ближче до катода, а тоншу - у бік,
розташований поблизу анода, одержують зображення рівномірно експоноване
по всьому полю рентгенограми.
Прицільна рентгенографія - спосіб виконання рентгенограми
центральним пучком випромінювання або по дотичній. Оптимального
зображення досягають шляхом виведення об’єкта дослідження в центр або на
контур, що утворює край поза сумацією з іншими утворами об'єкта.
Телерентгенографія - спосіб виконання рентгенографії при фокусній
відстані 150 см і більше. Якщо об'єкт дослідження міститься на такій відстані
від фокуса рентгенівської трубки і щільно наблизився до касети, то завдяки
малому проекційному збільшенню масштаб рентгенограми наближено
становить 1:1.
В основі проведення рентгенографії з безпосереднім збільшенням
зображенням лежить метод використання проекційного збільшення. Цей метод
застосовують з метою підвищення роздільної здатності рентгенограми та
одержання зображення деталей невеликих розмірів. Його використання може
бути ефективним тільки у разі застосування оптичного фокуса рентгенівської
трубки, розміри якого не більші ніж 0,3×0,3 мм. При цьому раціональним є
збільшення зображення в 1,5-2 рази. За таких умов ще не виявляється