Page 44 - 6745
P. 44
Залежно від призначення та особливостей рентгенологічного дослідження
робоче місце рентгенолога може бути оснащене одним універсальним або
кількома штативно- механічними пристроями.
Розрізняють штативи для загальної діагностики (дослідження органів
дихання, травного каналу та опорно-рухового апарату) і штативи для
проведення спеціальних досліджень (томографії, ангіографії, урографії тощо).
В апаратах для загальної рентгенодіагностики застосовують універсальний
поворотний стіл-штатив (для просвічування та проведення рентгенографії за
допомогою екранознімального пристрою) та горизонтальний стіл для
рентгенографії обладнаний приставкою для проведення поздовжньої томографії
(для виконання звичайних рентгенограм і томограм у разі горизонтальної
орієнтації досліджуваного об’єкта, а також вертикальну стійку для проведення
рентгенографії у вертикальному положенні тіла.
У дитячій рентгенологої використовують спеціальні столи-штативи,
призначені для проведення триосьового поліпозиційного обстеження дітей
різних вікових груп, навісні пристрої для апаратів загально призначення, а
також окремі спеціалізовані робочі місця для дво- або триосьового
поліпозиційного дослідження, котрі є доповненням до поворотних столів
штативів для обстеження дітей.
Розрізняють рентгенівські діагностичні апарати для загальної діагностики
та спеціалізовані (для ангіографії, урографії, мамографії, дентальні,
нейрорентгендіагностики), пересувні, стаціонарні, польові, операційні, палатні,
панорамні, для флюорографії, томографії, стимулятори для планування
променевої терапії.
Приймачі рентгенівського випромінювання. Найпростішими приймачами
рентгенівського випромінювання, котрі широко використовуються, є
флуоресціюючі екрани різного призначення. Для рентгеноскопії та
флюорографії застосовують флуоресціюючі екрани типів ЕРС–220 і ЕРС–300.
За умови дотримання правил захисту екранів від тривалого впливу
денного світла та вологи середній вік їхньої служби орієнтовно може становити
5 років.
Основним приймачем рентгенівського випромінювання є фотографічна
(рентгенівська) плівка. Радіаційна чутливість плівки визначається в одиницях
“зворотних” рентгену, що дорівнюють зворотній величині дози
випромінювання, необхідній для одержання оптимальної густини почорніння.
Рентгенівська плівка використовується самостійно (безекранна
рентгенографія) чи в поєднанні з підсилювальними екранами (система екран-
плівка).
Протягом ХХ століття поряд з рентгенівськими апаратами розроблялись
та удосконалювались приймачі рентгенівського зображення, зокрема
підсилювальні екрани та рентгенівські плівки.