Page 43 - 6745

апаратах ще використовують двонапівперіодну то однонапівперіодну схеми
випрямлення однофазного змінного струму. Внаслідок вираженої пульсаії в разі
однакових режимів генерування ефективність однофазних схем випрямлення в

1.6 рази нижча, ніж трифазних. Крім того, в разі викристання під час
рентгенографії однофазних схем випрямлення струму важко забезпечити

застосування коротких витримок. Складність синхронізації вмикання трубки в

період ефективної напруги обмежує використання терміну експонування менше
ніж 0,02с.
Елементом, який з’єднує живильний пристій з випромінювачами (крім
моноблочних конструкцій), є високовольтний кабель. Під час експлуатації

високовольтного кабеля необхідно виключити можливість його потрапляння
між деталями рентгеніського апарата, які труться між собою, наприклад, між

шестернями електропривода поворотного стола – штатива тощо. У разі
ушкодження зонішнього синтетичного та металевого обплетень кабеля
останній підлягає ремонту або заміні.
Підвищене гудіння генератора високої напруги у разі зниження сили

анодного струму, який реєструється за допомогою міліамперметра, свідчить
про обрив однієї з фаз напруги живлення або фазної обмотки високовольтного
трансформатора. Це супроводжується помітною втратою радіаційного виходу

трубки.
Пульт управління – складна інтегрована функціональна система
пристроїв, призначених для регулювання і стабілізації напруги та сили струму

трубки, а такоє комутації та регулювання тривалості ввімкнення струму високої
напруги (реле часу), стабілізації інтенсивності рентгенівського
випромінювання, завдання та регулювання основних параметрів регулюючого

пристрою (система вставок), захисту трубки від перевантажень і контролю за
електричними параметрами рентгенівського апарата. Використання блочної
системи окремих вузлів регулювання дає змогу швидко знаходити та усувати
можливі неполадки. На панелі пульта управління апарата встановлено

відповідні прилади, показники яких дозволяють здійснювати контроль за
напругою живильної мережі, силою анодного струму в режимі просвічування,

анодною напругою, рівнем навантаження на рентгенівську трубку.
Падіння напруги живильної мережі на 10% порівняно з номінальною
величиною знижує радіаційний вихід випромінювача у два рази. Тому
експлуатація рентгенівського апарата допустима тільки при номінальній

напрузі (220 або 380 В) живильної електричної мережі. Якщо під час роботи з
пристроєм, що працює в автоматичному режимі подаючого навантаження, на
трубку подають струм підвищеної напруги, витримки можна скоротити. Проте

надмірно підвищувати напругу не слід, тому що це може сприяти зниженню
контрасту зображення при збільшеній оптичній щільності.