Page 52 - 6745
P. 52

Для  рентгенографії  рекомендовано  стандартні  фокусні  відстані  (табл.
               1.8).


                      Таблиця  1.8  -    Стандартні  фокусні  відстані  для  рентгенографії  різних
               органів

                  Фокусні відстані                                    Рентгенографія

                      10-30                       Контактна
                      18                          Зубів

                      70                          На екранознімальному пристрої
                      100                         Кісток
                      150                         Легенів

                      150                         Гортані та шийки хребців у бічній проекції
                      190                         В ортопедії (телерентгенографія)
                      200                         Серця

                      300                         Усього хребта


                      Під  час  проведення  мамографії  фокусна  відстань  становить  75-80  см.
               Контакту  рентгенографію  виконують  на  якомога  меншій  фокусній  відстані.
               Якщо завжди використовувати стандартні фокусні відстані, то можна одержати
               рентгенівські  знімки  з  однаковим  проекційним  збільшенням  досліджуваної

               частини  тіла,  що  відповідає  вимогам  клінічної  практики  (особливо  у  разі
               проведення  динамічних  досліджень).  Під  час  визначення  фокусної  відстані

               також враховують фокус наявного відсіючого растра.
                      Збільшення фокусної відстані (фокус трубки - плівка) від 70 до 100 см, від
               100  до  150  см  і  від  150  до  200  см  еквівалентно  зменшенню  інтенсивності
               рентгенівського        випромінювання          удвічі,     що     зумовлює       необхідність

               відповідного збільшення експозиції або напруги на рентгенівській трубці.
                      На    експонування  рентгенограми  істотно  впливає  зміна  інтенсивності
               випромінювання не менш як удвічі, що досягається шляхом зміни напруги або

               експозиції за правилом еквівалентів.
                      На практиці найчастіше застосовують поправки на експозицію. Поправку
               експозиції на радіаційну чутливість плівок розраховують за формулою:


                                                                                                          (1.1)
                      де       - обчислювана експозиція,            - відома експозиція для чутливості

               плівки,        -  вихідна  чутливість,          -  нова  чутливість  плівки  в  одиницях,
               "зворотних"  рентгену.  Вносячи  таку  поправку,  потрібно  також  мати  на  увазі,

               що  наприкінці  терміну  зберігання  рентгенівських  плівок  їхня  радіаційна
               чутливість  зменшується  майже  удвічі.  Таким  же  чином  проводять  корекцію
               експозиції  і  на  радіаційну  чутливість  підсилювальних  екранів.  Корекція
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57