Page 49 - 6745

умов рентгенографії використовують відповідний растр.
Основні помилки, яких припускаються під час застосування
відсіювальної решітки з растром, призводять до браку рентгенограм, зокрема

застосування растра з малою сталою величиною (5-6) або використання
жорсткого випромінювання (понад 100 кВ) зумовлює малу контрастність і

низьку роздільну здатність рентгенограм; у разі дефокусованості растра

відзначають нерівномірну оптичну густину почорніння зображення (бічні поля
знімка недоекспоновані); якщо растр децентровано, рентгенівське зображення
буде рівномірно недоекспоноване по всьому полю рентгенограми; у тому разі,
коли під час експонування рентгенограми рух растра був розрегульований або

растр не рухався, на рентгенограмі буде видно його структуру.
Поєднання дефокусування і децентрації растра або зміщення центру

рентгенівської трубки у бік від серединної площини досліджуваного об’єкта
зумовлює поступове зниження густини почорніння до недоекспонованого краю
зображення; під час грубого дефокусування і децентрації растра зображення на
плівці відсутнє або ледь проглядається; у разі зворотної орієнтації площини

растра щодо рентгенівського випромінювача зображення на плівці не буде.
Фільтри випромінювача переважно призначені для поглинання
довгохвильового спектра рентгенівського випромінювання. Їх вводять у прямий

пучок рентгенівського випромінювання перед або після колімуючого пристрою.
Це алюмінієві, мідні або комбіновані плоскі фільтри.

1.6 Методика і техніка одержання рентгенівського зображення

Рентгенологічний метод дозволяє вивчити морфологію та функцію

органів і систем за допомогою флуоресціюючого екрана та візуального аналізу
зображення (рентгеноскопії), а також графічної реєстрації зображення на
рентгеночутливій плівці (рентгенографія) або на напівпровідниковій пластині
(електрорентгенографія)

Рентгеноскопію проводить лікар-рентгенолог. До функцій
рентгенлаборанта входять візуальний контроль за показаннями приладів на

пульті управління рентгенівського апарата, а також вибір (за пропозицією
лікаря) фізико-технічних умов проведення прицільної рентгенографії.
Проста (звичайна) рентгенографія є найпоширенішим методом
рентгенологічного дослідження. Система для рентгенографії складається з

рентгенівського випромінювання та приймача випромінювання (касети,
флуорографічної камери або відеокамери, поляроїда, касети з
електрорентгенографічною пластиною).

За допомогою ущільнювача та пружних замків, розташованих на
рентгенівській касеті, створюється рівномірний контакт між підсилювальними
екранами та плівкою. Це забезпечує копіювання зображення флуоресціюючих