Page 39 - 6745

Штативно-механічний пристрій для рентгенодіагностики забезпечує
взаємну орієнтацію об’єкта дослідження, випромінювача та приймача
випромінювання, а також пристроїв, що формують зображення для створення

необхідних геометричних умов для проходження через об’єкт пучка
рентгенівських променів і одержання променевого рельєфу. Від параметрів та

характеристик штативно-механічних пристроїв значною мірою залежать

діагностичні можливості рентгенівського апарата та якість одержаного
зображення. Дистанційне керування штативно-механічними пристроями дає
змогу вивести рентгенолога із зони опромінювання і тим самим значно знизити
вплив на нього променевого навантаження та збільшити пропускну

спроможність рентгенівського кабінету. Необхідність змін положення тіла
пацієнта та його орієнтації відносно випромінювача та приймача

випромінювання під час поліпозиційного дослідження зумовлюють
необхідність застосування штативно-механічних пристроїв, оснащених
електродвигунами, системами контролю за положенням тіла та дозованою
компресією.

Приймачі випромінювання служать для візуалізацій рентгенівського
випромінювання, що пройшло крізь досліджуваний об’єкт і несе приховане
зображення, або ж для перетворення його в електричний сигнал. До таких

приймачів належать люмінесцентний екран для просвічування, касета з
посилювальними екранами та плівкою, селенова пластина, підсилювач
яскравості зображення, детектори випромінювання в обчислювальній

томографії тощо. У просторі пучок рентгенівського випромінювання формують
за допомогою діафрагм, тубусів, відсіюючих решіток, екрануючих пристроїв.
Крім того, використовують фіксуючі пристрої, зокрема підставки, що

забезпечують точне розміщення досліджуваного об’єкта, спеціальні пристрої
для окремих видів дослідження та пристрої для захисту від впливу розсіяного
рентгенівського випромінювання.
Джерела рентгенівського випромінювання. У стаціонарних

рентгенівських апаратах випромінювач представляє собою високовольтний
пристрій, що складається із джерела рентгенівського випромінювання –

рентгенівської трубки та металевого корпуса, в якому вона розташована.
Рентгенівська трубка є основним елементом випромінювача будь-
якого типу (див. рис.1.12, а,б). Розрізняють рентгенівські трубки з нерухомим
анодом і з анодом, що обертається, а також однофокусні та двофокусні

рентгенівські трубки. У двофокусних рентгенівських трубках є два волоски
розжарення катода, які відрізняються один від одного лінійними розмірами та
допустимою потужністю. У разі деформації спіралі катода, перегріву або різких

поштовхів відбувається розфокусування руху електронів. Це призводить до
зниження чіткості рентгенівського зображення.