Page 42 - 6745

вакууму трубки, що виявляється у короткочасних кидках анодного струму –
нестійкості стрілки міліаперметра та яскравості флуоресціюючого екрана (після
перерви протягом доби вакуум може відновитися), продовжувати рентгенівське

просвічування без перерви після попереджувального звукового сигналу або
атоматичного вимикання струму високої напруги.

Для збереження якості роботи рентгеніської трубки протягом усього її

гарантійного терміну роботи рекомендується постійно контролювати показання
приладів і дотримуватися технологічних циклів, зазначених у паспорті,
починати роботу тільки після проведення пробних вмикань на низьких режимах
навантаження (для створення тепловаго балансу трубки). Нова рентгеніська

трубка не повинна працювати на максимальній потужності протягом перших 5-
10 тижнів, а в подальшому слід уникати частого навантаження трубки понад

90% її максимальної потужності. Для багаторазового ефекту підвищення
інтенсиності рентгенівського випромінювання слід збільшувати анодну
напругу, а не струм. Струм великої сили можна використовуати тільки в разі
мінімального терміну експонування – до 0,1 с. У разі застосування різних видів

і методик рентгенівського дослідження фокус трубки (великий, малий або
тонкий) потрібно вибирати відповідно до конкретних цілей.
Живильний пристрій задає необхідні електричні параметри напруги і

сили струму відповідно потужностям фокусів рентгенівських трубок, які
виористовуються в апараті. Сучасний рівень техніки дозволяє будувати
рентгенодіагностичні апарати з імпульсною потужністю до 150 кВт.

Живильний пристрій складається із головного (високовольтного)
трансформатора, трансформатора розжарювання трубок, випрямляча струму,
перемикача робочих місць. Усе це розташовано в металевому вакуумі і залито

трансформаторним маслом.
Головний трансформатор перетворює струм низьковольтної електричної
мережі у струм високої (до 150 кВ) напруги.
Знижувальні трансформатори забезпечують постачання ланцюгів

розжарювання рентгенівських трубок, а також високовольтних випрямних
приладів – кенотронів (використовувались в апаратах старого зразка) та

живлення напівпровідникових схем автоматизації та управління.
Нині в якості випрямляючих пристроїв використовують
напівпровідникові прилади – кремнієві діоди, що предствляють собою
послідовно з’єднані секції напівпровідникових вентилів. На відміно від

двохелектродних електровакуумних кенотронів, кремнієві діоди малогабаритні,
довговічні, спроможні випрямляти струм великої сили, не потребують
підігріву, мають великі коефіцієнти корисної дії та стабільність параметрів.

Найефективнішими схемами випрямлення змінного струму високої
напруги є трифазні схеми – шестинапівперіодна та дванадцятинапівперіодна,
які дають змогу одержувати малопульсуючу напругу. Проте в рентгенівських