Page 34 - 6745
P. 34

Для  зменшення  нерізкості  системи  екран  -  плівка  в  наш  час
               розробляються  засоби,  які  не  дозволяють  промінню  люмінофора  проникати
               через  основу  плівки  на  її  протилежний  бік.  Найдосконалішою  нині  є  Інсайт

               система  (Insight  System),  розроблена  фірмою  Кодак.  В  цій  системі  між
               фотоемульсією  плівки  та  її  основою  введено  антикросверний  шар,  який  не

               пропускає  поза  емульсію  світлові  фотони  люмінофора  і  не  заважає

               проходженню  рентгенівських  фотонів.  Під  час  фотообробки  плівки  цей  шар
               переходить  в  проявляючий  розчин.  Більша  чіткість  і  рентгенівська  широта
               зображення  в  поєднанні  з  високочутливою  плівкою  дозволяє  отримати
               високоякісні знімки різних за щільністю анатомічних та патологічних структур,

               при зниженій дозі опромінення, що має особливе значення в педіатрії (схема 1).
                      Сумарна нерізкість зображення завжди більша за будь-яку окремо взяту,

               але  менша  за  арифметичну  суму  нерізкостей.  Частіше  переважає  одна  з  них.
               Отже,  кожна  рентгенограма  відзначається  більш  або  менш  вираженою
               нерізкістю  зображення,  внаслідок  чого  дрібні  деталі  можуть  залишатись
               невидимими.

                      Роздільна       спроможність        системи       екран-плівки       характеризується
               найбільшим числом роздільно видимих паралельних ліній (штрихів) на відрізку
               оптичного зображення завдовжки 1мм.

                      Контрастністю  зображення  називають  зорове  сприйняття  різниці
               почорніння  між  сусідніми  ділянками.  Що  сильніше  виявлена  ця  різниця,  то
               вища  контрастність  рентгенограми.  На  контрастність  впливають  і    фізико-

               технічні  умови  рентгенографії,  а  також  якість  плівки,  що  використовується.
               Широту контрастності зображення  треба розглядати відносно тієї анатомічної
               ділянки,  з  метою  вивчення  якої  було  виконано  рентгенографію.  Якщо

               досліджують  грудні  хребці,  то  і  ступінь  контрастності  зображення  слід
               розглядати  відносно  них,  а  не  в  зоні  легенів,  і  навпаки.  Тому  для  одержання
               зображення різних об’єктів і використовуються різні фізико-технічні умови. На
               рентгенограмі  контраст  (різницю  почорніння)  двох  сусідніх  ділянок

               обчислюють  у  відсотках.  Якщо  під  час  дослідження  певної  ділянки  тіла  на
               плівку діє доза в 1 Р, а на сусідню – в 0,5 Р, то  різниця в ступені почорніння

               цих  ділянок  становить  100%.  Що  менше  різниці  ступеня  почорніння,  тим
               менша відмінність у контрастності. Найменшу контрастність, яку сприймає око,
               називають порогом контрастної чутливості. Її величина становить 2,5%, якщо
               зображення нерізке, то око здатне сприйняти різницю почорнінь величиною 3-

               8%. Це свідчить про те, що у разі одержання зображення великої різкості можна
               розрізняти  малі  ступені  його  контрастності.  Проте,  якщо  зображення  має
               надмірно велику контрастність, багато деталей структури в зоні максимальної і

               мінімальної густини почорніння на рентгенографії не простежується.
                      Під  час  використання  підвищених  напруг  спостерігається  ефект
               вирівнювання.  Це  зумовлено  тим,  що  за  рахунок  рентгенівського
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39