Page 31 - 6745

Рентгенівське зображення є геометричною проекцією об'єкта,
вивчається, на площину приймача, Зображення на рентгенограмі виникає
внаслідок різного ступеня почорніння плівки на межі анатомічного утвору і

оточуючого тла. Виявлення межі між ними підпорядковується тангенціальному
закону формування рентгенівського зображення.

Інформативність рентгенівського зображення оцінюють за об'ємом

корисної діагностичної інформації – кількості помітних деталей
досліджуваного об'єкта. Технічну якість зображення визначають за його
об'єктивними параметрами, а саме; за оптичною цілісністю, різкістю
розмежування та контрастністю.

Оптичну щільність почорніння плівки (непрозорість) визначають після її
експонування та фотохімічної обробки. Інтенсивність її почорніння залежить

від дози рентгенівського опромінювання га його експозиції. На нормально
експонованій та проявленій рентгенограмі максимальна оптична щільність
почорніння плівки спостерігається на ділянках поза досліджуваним об'єктом,
тобто на тих. на які діяв прямий пучок випромінювання. Відмінність деталей

рентгенівського зображення може бути оптимальною тільки за певних значень
оптичної щільності. Надмірний ступінь почорніння плівки (переекспонована
рентгенограма), гак само як і недостатня оптична щільність зображення

(недоекспонована рентгенограма), призводить до значної втрати діагностичної
інформації Кількісна характеристика оптичної щільності виражається
десятковими логарифмами. Вона може бути визначена за допомогою

денситометра. Як відомо, рентгенівські плівки характеризуються коефіцієнтом
контрастності з певною зоною пропорційної передачі зображення. Тому
мистецтво вибору фізико-технічних умов рентгенографії полягає саме у

використанні нормальних експозицій та отриманні оптимальної щільності
почорніння.
Різкість зображення зумовлена стрибкоподібним переходом одного
ступеня почорніння до іншого. Причому відзначається виразний контур тіні

органа. Зображення вважається нерізким тоді, коли між ним і тлом існує
плавний перехід від одного ступеня почорніння до іншого (напівтінь). За

наявності різкого зображення ширина такої перехідної тіні не перевищує 0.16-
0,25 мм.
Нерізкість зображення може бути зумовлена декількома причинами.
Розрізняють технічну, геометричну та динамічну нерізкість. Динамічна

нерізкість зображення зумовлена фізіологічними рухами органів (пульсацією,
диханням, перистальтикою) або зміщенням об'єкта. Вона тим виразніше
виявлена, чим більша амплітуда руху або зміщення. Для усунення динамічної

нерізкості зображення під час виконання рентгенограми тіло хворого має
перебувати у нерухомому положенні, дихання має бути затриманим, а витримка
короткою. У цьому разі шлях переміщення краєутворювального контуру