Page 48 - 6732

48

інструмент;

г) проводити правку і калібрування робочої частини електрод-

інструмента.

Похибки розмірів і форми оброблених поверхонь у заготовках є

результатом також і нестабільності режимів оброблення, викликаних

коливаннями напруги в мережі, змінами швидкості подачі, помилками

системи програмного управління, змінами міжелектродного зазору.

Для визначення загальної похибки  сумують складові похибки
0
виготовлення електрод-інструмента  , його зношування  і систематичні
i
е
похибки, властиві електроерозійному і механічному обробленню  м . .о , а також

враховують похибки форми і розмірів оброблюваних поверхонь на заготовці

щодо електрод-інструмента  ф і випадкові похибки  , характерні для будь-
1
якого виду оброблення:

2
   м . .о      k    2 ф
1
0
е
i
де k - коефіцієнт кривої розсіювання розмірів (для закону нормального
розподілу к=1/9).

Сумарна похибка  не повинна перевищувати допустиму похибку на
0
виготовлення деталі.

На сучасному рівні розвитку електроерозійного оброблення точність

виготовлення деталей на електроіскровому режимі профільним електрод-

інструментом досягає 6...7-го квалітету, непрофільним - 5...6-го квалітету; у

разі застосування електроімпульсного режиму точність виготовлення

відповідає 9...11-му квалітету; під час електроконтактного оброблення у

рідкому середовищі (шліфування) - 7...8-й квалітет, під час електроконтактного

оброблення на повітрі (розрізання) - 16...17-й квалітет.

Похибки електроерозійного легування оцінюють нерівномірністю шару,

що наноситься на деталь, яка може досягати 20 % від його товщини.