Page 49 - 6732

49

1.7 СТРУКТУРА І ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ПІСЛЯ

ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНОГО ОБРОБЛЕННЯ (Фотеев)

Властивості поверхневого шару істотно змінюються у результаті

електроерозійного оброблення. Проте повною мірою властивості цього шару не

визначені. Для зручності вивчення дослідники розбивають цей шар на зони:

одні поділяють його на білий шар і зону термічного впливу, інші виділяють у

ньому кілька зон з різною структурою, треті відзначають, що він складається з

розплавленого шару: зони, що піддалася хімічній дії, зони макродеформації,

зони мікродеформації тощо [42]. За певних умов, спостерігається покриття

поверхні оброблюваної заготовки тонким шаром матеріалу електрод-

інструмента і елементами робочої рідини, зокрема вуглецем [19].

Поверхневий шар після електроерозійного оброблення по товщині можна

умовно розділити на такі зони: 1 – зону насичення елементами робочої рідини;

2 – зону відкладення матеріалу електрод-інструмента; 3 – білий шар, утворений

з розплавленого матеріалу заготовки; 4 – зону термічного впливу; 5 – зону

пластичної деформації. Послідовність утворення зон, їх кількість, структура і

властивості значною мірою залежать від оброблюваного матеріалу, а також від

режиму оброблення, використаної робочої рідини, матеріалу електрод-

інструмента і умов перебігу процесу. Між зонами, як правило, немає чіткої

різниці, і здебільшого вони перекривають одна одну. До того ж кожна з

перерахованих зон має свої особливості, які впливають на різні властивості

поверхні і покращують експлуатаційні характеристики деталі.