Page 44 - 6732

44

потрібно користуватися профілометрами і профілографами, що працюють за

методом точкового контакту поверхні голкою.

Шорсткість після оброблення на електроіскровому режимі твердих

сплавів становить Ra = 0,2...0,3 мкм; після оброблення сталей - Ra =

0,3...0,6 мкм. Після оброблення на електроімпульсному режимі - Ra = 20...40

мкм; під час шліфування в рідині - Ra = 0,5...0,8 мкм; під час розрізання -

Ra = 80...200 мкм; під час електроконтактного шліфування і розрізання на

повітрі - Ra = 150...400 мкм. Висота нерівностей під час зміцнення і ле-

гування зростає із збільшенням товщини шару, який наноситься Ra = 10

…200 мкм.

1.6.3 ТОЧНІСТЬ ПОВЕРХНІ ПІСЛЯ ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНОГО

ОБРОБЛЕННЯ

Електроерозійному процесу властиві ті самі систематичні і випадкові

похибки, що і механічному обробленню. їх природа і способи зменшення

розглядаються у курсі “Технологія машинобудування”. Так само, як і під час

механічного оброблення, на величину похибки впливають жорсткість

технологічної системи ВПІД, похибки встановлення деталі, базування

інструмента, внутрішні напруження у матеріалі заготовки, її температурні

деформації під час оброблення тощо. Під час електроерозійного оброблення

жорсткість технологічної системи не залежить від режимів, але на неї істотний

вплив має тиск рідини під час прокачування робочого середовища.

При ЕЕО на точність виготовлення деталей впливають [14, 42]:

1) точність виготовлення електрод-інструмента;

2) величина зношування електрод-інструмента внаслідок ерозії;

3) похибки форми і розмірів поверхні на заготовці щодо відповідності їх

геометричним параметрам електрод-інструмента.

У процесі оброблення форма і розміри електрод-інструмента змінюються

через зношування. Доцільно виконувати його з широкими допусками. Проте

остаточний профіль оброблюваної поверхні формується незношеною