Page 188 - 6732

188

Ультразвукове гідроочищення робочих поверхонь абразивних

інструментів відоме доволі давно. Проте його використання у виробничих

умовах поки що широко не застосовують, насамперед через складнощі у

забезпеченні постійного і малого (0,1...0,3 мм) зазору між робочою

поверхнею швидкозношуваного абразивного інструмента на керамічній

зв’язці і оброблюваною заготовкою.

Широко застосовують волокнисті (зокрема, полімерні) композиційні

матеріали (КМ), утворені об’ємним поєднанням хімічно-різнорідних

компонентів з чіткою межею розподілу між ними. Ці матеріали

характеризуються властивостями, яких не має

жоден з компонентів, узятих окремо.

Вони складаються з основи (часто пластична

маса або порівняно легкі метали), яку називають

матрицею, що слугує сполучним матеріалом, і

включень різних компонентів у вигляді

порошків, волокон, ниткоподібних кристалів,

тонкої стружки тощо. Варіюючи об’ємним

вмістом та складом окремих компонентів,

можна отримати КМ з необхідними значеннями

міцності, жаростійкості, жорсткості, абразивної

стійкості та ін. експлуатаційними властивостями, яких не мають відомі

матеріали. Так, у конструкції магістрального літака Ту-204 композиційні

матеріали становлять 14 % від маси конструкції. У літаку Ил-96-300 ці

матеріали застосовано у великій кількості (1650 кг), що дало змогу істотно

зменшити його масу.

Механічне оброблення таких матеріалів зводиться, як правило, до алмазного

відрізання і алмазного свердління, які пов’язані з особливими складнощами.

Так, за абразивного відрізання кругами з надтвердих матеріалів
спостерігається інтенсивне засалювання робочих поверхонь інструмента

дуже м’яким матеріалом матриці композиційного матеріалу. Ця проблема