Page 90 - 6722

інструмента супроводжується пластичним відтисненням
прилеглих частинок металу. Очевидно, що чим більша
висота мікронерівностей інструмента, тим глибше вони
вкорінюються в оброблювану поверхню. Крім помічених
двох основних факторів тертя, які впливають на формування
шорсткості оброблюваної поверхні (молекулярне
схоплювання і механічне зміцнення мікронерівностей), діє
ще багато інших факторів, наприклад, змащування і вплив
різних проміжних речовин, які утворюють розподільний шар
поверхні контакту; висока температура, що зумовлює
інтенсивне окислення поверхонь в зоні тертя тощо.
Якість поверхні деталі при вигладжуванні
характеризується геометричними (мікрогеометрія,
хвилястість) і фізико-механічними параметрами
(мікротвердість, мікроструктура, напружений стан).
Хвилястість при вигладжуванні дещо (несуттєво)
зменшується, а мікрогеометрія набуває зовсім іншого
характеру: різко зменшується висота мікронерівностей, а
самі мікронерівності мають згладжену, округлену форму з
великим радіусом округлення вершин і з великою опорною
поверхнею.
Параметрами процесу вигладжування, що впливають
на шорсткість, є зусилля вигладжування, подача і радіус
робочої частини інструмента. При збільшенні сили
вигладжування шорсткість зменшується, а для певної її
величини зміна шорсткості припиняється. Це можна
пояснити тим, що при малих навантаженнях інструмент
контактує з оброблюваною поверхнею по вершинах
нерівностей, опорна площа яких мала. Внаслідок цього на
поверхні контакту розвиваються значні тиски, які
перевищують межу текучості матеріалу і викликають
інтенсивну пластину деформацію нерівностей. В міру
зростання сили вигладжування збільшується глибина
впровадження і зростає площа контакту інструмента з
оброблюваною поверхнею. В процесі пластичної деформації
поверхневий шар металу значно змінюється, що збільшує

88