Page 88 - 6722

4.1 Вигладжування алмазом та іншими надтвердими
матеріалами
Вигладжування полягає в пластичному деформування
оброблюваної поверхні ковзанням по ній інструменту —
вигладжувачем. Нерівності поверхні, які залишились від
попередньої обробки, згладжуються частково або повністю,
поверхня набуває дзеркального блиску, підвищується
твердість поверхневого шару, в ньому утворюються
стискуючі залишкові напруження, змінюється
мікроструктура і формується спрямована структура —
текстура. Після вигладжування поверхня залишається
чистою, не шаржованою осколками абразивних зерен, що
звичайно буває при процесах абразивної обробки. Таке
поєднання якостей вигладженої поверхні визначає її високі
експлуатаційні властивості — зносостійкість, опір,
втомленість тощо.
Вигладжувальний інструмент (рисунок 4.1)
складається з держака і закріпленого в ньому алмаза. Держак
виготовляють із конструкційної сталі 40Х або 12ХНЗА.
Робоча частина наконечника виконана у вигляді конуса з
кутом при вершині, який дорівнює 120°. Конус плавно
спряжений зі сферою, яка є вершиною алмазного
наконечника. Алмазне вигладжування може застосовуватися
для зміцнення циліндричних деталей, наплавлених
вуглецевими, нержавіючими сталями і кольоровими
сплавами, які легко пластично деформуються в холодному
стані. У процесі зміцнення алмазним інструментом гребінці
мікронерівностей заповнюють впадини, внаслідок чого
зміцнюється поверхневий шар і зменшується його
шорсткість. При цьому зникає необхідність у шліфуванні і
поліруванні деталей. Спосіб рекомендується для обробки
поверхонь деталей, які труться.

86