Page 89 - 6722

Рисунок 4.1 — Пружинна оправка для алмазного вигладжування
зовнішніх поверхонь деталей обертання:1 — гвинт регулювання
стиснення пружини; 2 — корпус оправки; 3 — пружина; 4 —
силовий шток; 5 — напрямні бронзові втулки; 6 — накидна гайка;
7 — алмазний наконечник

Вигладжування можна уявити як процес тертя, що
проходить в умовах пружно-пластичної деформації однієї з
поверхонь.
Оскільки твердість інструмента значно перевищує
твердість оброблюваної поверхні, мікронерівності алмазного
наконечника начебто ”впресовуються” в оброблювану
поверхню, викликаючи додаткову локальну пластичну
деформацію при контактах із шарами металу. При
відносному переміщенні поверхонь характер руйнування
зв’язків є пластичним, і для пояснення механізму взаємодії
можуть бути використані основні положення теорії тертя.
По-перше, щільний контакт поверхонь і високі тиски в
зоні деформації сприяють проявам сил адгезії, які приводять
до мікросхоплення поверхонь. При відносному переміщенні
поверхонь буде відбуватися руйнування містків
схоплювання з одночасним утворенням нових. Руйнування
містків схоплювання проходить із налипанням частинок
металу на інструмент. Однак природні і синтетичні алмази,
які є інструментальним матеріалом, мають високі фізико-
механічні властивості і через це перешкоджають налипанню
більшості матеріалів оброблюваних деталей.
По-друге, при взаємодії контактуючих поверхонь
виникає дряпання оброблюваної поверхні мікровиступами
поверхні інструмента. Переміщення кожного мікровиступу
87