Page 85 - 6722

2
1800 до 2200 кгс/мм у залежності від марки сталі і
температури борування) у порівнянні з фазою Fе 2В (від 1500
2
до 1800 кгс/мм ). Але вона також має значно більшу
крихкість і більшу різницю в коефіцієнтах термічного
-6
розширення зі сталлю, що складають для фази FeB  9·10
-6
-1
-1
-6
град , для фази Fе 2В 14·10 град , для сталей  12·10 град -
1 . Це призводить до того, що двохфазні боридні шари на
сталях у порівнянні з однофазним (Fе 2В) мають більшу
крихкість і більші залишкові напруження, особливо на
границі розділу фаз FeB і Fе 2В. Добрі експлуатаційні
властивості мають боридні шари, у яких співвідношення
фаз FeB : Fе 2В складає не більш 1:3.
На співвідношення боридів суттєво впливають
легувальні елементи. Так, нікель, марганець, хром, молібден
вольфрам збільшують кількість бориду FeB у борованому
шарі, а мідь і алюміній – зменшують. Найсильніше
збільшують кількість бориду FeB у борованому шарі
молібден і вольфрам. Із підвищенням температури
борування їх дія посилюється. Різко знижує вміст фази FeB у
дифузійному шарі мідь. Введення алюмінію до 0,53 % майже
не впливає на фазовий склад борованого шару. Збільшення
надалі вмісту алюмінію в сталі знижує вміст FeB. З
підвищенням температури насичення дія міді й алюмінію
0
знижується. За температури борування 850 С нікель,
марганець і хром майже однаково впливають на підвищення
вмісту в дифузійному шарі бориду FeB. Із підвищенням
температури насичення дія хрому активізується, а нікелю і
марганцю знижується.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Види ХТО. Класифікація методів ХТО.
2 За рахунок чого підвищується зносостійкість поверхонь
при ХТО?
3 Яким чином параметри ХТО впливають на глибину
шару?
4 Опишіть характер взаємодії насичуючих елементів із
83