Page 119 - 6722

яка містить 4,3 % С. Із сплавів ледебуритно-карбідного
класу (тип G, таблиця 5.3) найбільш поширені
високохромисті чавуни типу сормайт. Сплав 300Х28Н4С4
отримав назву сормайт-1, а 180Х16Н2С2 - сормайт-2. Їх
використовують для відновлення і зміцнення деталей при
абразивному, ударно-абразивному, гідро- і гaзоабразивному
зношуванні. Залежно від вмісту вуглецю і легуючих
елементів наплавлений високохромистий чавун має
доевтектичну, евтектичну і заевтектичну структури.
Найбільш високу зносостійкість мають заевтектичні чавуни,
які містять у структурі первинні карбіди хрому Cr 7C 3.
Додаткове легування бором завдяки утворенню твердих
карбо-боридів суттєво підвищує абразивну зносостійкість
високохромистих чавунів, але знижує ударостійкість. Для
підвищення пластичності матриці і поліпшення міцності її
зв’язку з твердими складовими збільшують вміст у сплаві
нікелю (наприклад, 500Х40Н40С2РЦ).
Композиційні сплави (тип Р, таблиця 3.3) мають зерна
твердого компонента, які спаяні матрицею (сплавом-
зв’язкою). Твердим компонентом є різноманітні карбіди і
бориди, мікротвердість котрих вище, ніж карбіду
вольфраму. Однак карбіди вольфраму W 2С, і особливо WС,
перевершують всі останні за міцністю і модулем пружності і
відрізняються високою щільністю і температурою
плавлення, завдяки чому тонуть в розчиненій сталі.
Найчастіше в композиційних матеріалах використовують
евтектичний сплав W 2С і WС - зернистий реліт, який містить
3,5% С. Карбіди вольфраму швидко розчинюються в
розплавлених металах при температурі більше 1200 °С.
Зменшення розчинення зерен реліту дозволяє
використовувати зв’язки нікелевих (наприклад,
55Х15Н75С3Р3) чи мідних сплавів (наприклад,
марганцевого мельхіору, який містить близько 60 % Сu, 20
% Мn і 20 % Nі). Крім того, для зменшення розчинення
зерна реліту повинні бути сферичної форми, щільними, без
дефектів у вигляді тріщин, пор і раковин, розмірами 1... 1,5

117