Page 118 - 6722

Із сплавів системи Fe-С-Сr достатньо високу стійкість
для умов тертя по абразиву має наплавлений метал
У10Х5ГС (близько 1,0 % С, 4,5 % Сr, 0,5 % Мn, 0,5 % Sі).
Він має структуру легованого аустеніту з карбідами і
крупними голками мартенситу.
Значне підвищення зносостійкості сплавів системи Fе-
С-Сг досягається при додатковому легуванні бором. Будова
боридної фази при цьому залежить не тільки від вмісту бору
(звичайно - до 1 %), але й вуглецю, змінюючись від
кубічного бориду Ме 23В 6 (при 0,9... 1% С) до
тетрагонального MeBC (при 2..2,9%С).
Окрім мартенситу і фериту (в тому числі ферито-
цементитної суміші — сорбіту, перліту) матрицями
зносостійкого наплавленого металу можуть бути аустеніт і
ледебурит. Аустеніт має більш високу в’язкість і міцність,
ніж ферит.
Це сприяє, з одного боку, поліпшенню утримання
частинок твердої фази, а з іншого, - загальному підвищенню
зносостійкості, особливо при ударно-абразивному
зношуванні. Окрім того, аустеніт може перетворюватися на
мартенсит при пластичному деформуванні, що супроводжує
процес зношування. Це також сприяє додатковому
підвищенню зносостійкості.
Прикладом аустенітного зносостійкого наплавленого
металу (тип С, таблиця 5.3) є високомарганцева сталь
Гадфільда 110Г13Л. Окрім карбідної фази, аустенітна
матриця зносостійкого наплавленого металу може містити
боридну і карбо-боридну фази. Це досягається легуванням
бором (до 5 % і більше) при одночасно високому вмісті
хрому (10...20 % і більше). У цьому випадку наплавлений
метал практично набуває властивостей дисперсно
зміцненого композиційного матеріалу - надтверді частинки у
в’язкій і пластичній матрицях.
У високовуглецевому легованому наплавленому металі
матрицею (основою) може бути ледебурит - евтектика
системи Ге – Fe 3С - механічна суміш аустеніту і цементиту,

116