Page 63 - 6718

Герметизатор – елемент ущільнення, який є бар’єром, що відокремлює
герметизоване та навколишнє середовище.

Герметичність – це одна з основних проблем забезпечення працездатності
виробів машинобудування. Досягти абсолютної герметичності з’єднань надзви-

чайно важко, оскільки всі технічні матеріали відзначаються дифузійною прони-
кністю. Для оцінки ефективності герметизації використовують поняття „степені

герметичності”, яка суттєво залежить від фізичних властивостей та фізико – хі-

мічних характеристик середовищ, що герметизуються.

Надійність герметизуючої системи – комплексна властивість систем

ускладнювати масообмін між герметизованим та навколишнім середовищем

при збереженні у визначених межах параметрів витікання та інших характерис-

тик працездатності за певних умов експлуатації.

Відмова герметизуючої системи – значення степені герметичності нижче

встановленого рівня, коли обсяг витікання не відповідає технічним вимогам.

Відмова відбувається внаслідок недопустимих змін структур системи, взаємо-

дії елементів або їх властивостей під впливом внутрішніх фізико – хімічних

процесів (корозія, дифузія та інше), зовнішніх механічних (ударні навантажен-

ня, різниця тисків, вібрація), кліматичних (атмосферне старіння, температурне

„послаблення” з’єднань, обмерзання) або інших впливів. За швидкістю зміни

степені герметичності відмови бувають раптові (наприклад, при руйнуванні ге-

рметизатора, або поступові, які супроводжуються повільним виходом парамет-

рів герметичності за межі допусків встановлених технічними умовами (внаслі-

док зношування, старіння, повзучості елементів). Відмова елемента може бути

незалежною або залежною, яка є наслідком відмови іншого елемента або пору-

шення взаємодії елементів. При аналізі причин розгерметизації виділяють на-

ступні групи відмов. Конструкційні відмови грунтуються на помилках проекту-

вання системи. Технологічні виникають внаслідок помилок виробництва, на-

приклад порушення або недосконалості прийнятої технології виготовлення сис-