Page 63 - 6717
P. 63

(алгоритм) її виміру. Сукупність основних одиниць виміру, достатніх для вимі-
            ру характеристик досліджуваного класу явищ, називається системою одиниць


            вимірів. У визначенні системи одиниць вимірювання не міститься вимог її міні-
            мальності  (тобто  мінімальної  сукупності  основних  одиниць  вимірювання)  –


            необхідна тільки достатність. З 1960 року введена міжнародна система одиниць
            СІ (SI) – System International d’Unites, в якій одиницями виміру є кг (маса), м


            (довжина)  та  с  (час).  Внаслідок  широкого  поширення  системи  СІ  рекоменду-

            ється при вимірюваннях та розрахунках використовувати її для запису всіх роз-

            мірних фізичних величин.

                   Розмірність фізичної величини – це функція, яка визначає у скільки разів

            зміниться  числове  значення  цієї  величини  при  переході  від  одної  системи

            одиниць до іншої (в межах даного класу).

                   Безрозмірна величина – це величина, числове значення якої є однаковим

            для всіх систем виміру (в межах даного класу).

                   Розмірність  будь-якої  фізичної  величини  [а]  завжди  визначається

            степеневим одночленом

                                                                   a   P   Q   R   S   ...,                                              (1)

            де      P Q R S – система одиниць виміру.

                   Практичне застосування теорії подібності і аналізу розмірностей до екс-

            перементального  і  теоретичного дослідження фізичних процесів засновано на

            теоремі  Кірпічова-Гухмана,  Бекінгема-  Федермана  (друга  теорема  подібності)

            та Бекінгема (П-теорема).

                   Теорема  Кірпічова-Гухмана  стверджує,  що  закономірності,  які  визнача-

            ються у фізичній теорії або в експерименті завжди можна представити у вигляді

                                                          a   f  (a  ,a  ,..., a  ,a  ,..., a  ),                                   (2)
                                                         1  2     k   k 1    n

            де      а – параметр, який визначається;

                     a ,..., a  - визначальні параметри.
                    1      n
                   Будь-яке дослідження може бути зведене до знаходження однієї або де-

            кількох залежностей вигляду (2).
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68