Page 172 - 6701

На основі прогнозів визначають потребу в конкретних видах
техніки, ресурсній базі, формують попит та інші параметри ринку.

Прогнози класифікують за різними ознаками.
Розрізняють пошукове й нормативне прогнозування Метою
пошукового прогнозування є виявлення перспективних проблем, що

треба розв’язати, тоді як нормативне прогнозування зводиться до
визначення можливих шляхів розв’язання вже ідентифікованих
проблем для досягнення бажаного стану об’єкту при заданих

параметрах.
За об’єктами дослідження розрізняють глобальні, локальні та
сублокальні прогнози. Глобальні прогнози стосуються явищ світового
характеру, світової культури, напрямків розвитку виробництва та

окремих галузей тощо. Локальні прогнози можуть охоплювати окремі
країни, регіони, галузі знань, великі виробництва, інтернаціональні
компанії тощо. Сублокальні прогнози мають ще більш вузький

діапазон  регіони країни, галузі промисловості, окремі підприємства.
За часом прогнозування розрізняють довгострокові (2025

років), середньострокові (1015 років) і короткострокові (57 років)
прогнози. Для деяких базових галузей людської діяльності,
наприклад, містобудування, можна говорити про над довгострокові

прогнози з тимчасовим діапазоном 50100 років, тоді як у
політичному прогнозуванні довгостроковим є прогноз на період 510
років. Однак в умовах безперервної науково-технічної революції,

пов’язаної із заміною існуючих виробів перспективними, період
прогнозування для подібних промислових виробництв значно

скорочується. Для довгострокових прогнозів він становить 710
років, середньострокових – 35 років, короткострокових – 13 роки.
Саме на такий період розробляють відповідні прогнози, наприклад, у

французькій автомобільній фірмі «Рено».
За ступенем імовірності розрізняють високодостовірні (ступінь
імовірності прогнозу 5060 %), достовірні (3040 %) і

малодостовірні прогнози (20 % і нижче). Чим коротший часовий
діапазон прогнозування, тим вища імовірність прогнозу. В процесі
прогнозування використовують безліч методів, найважливіші з них
такі: екстраполяція й інтерполяція спостережуваних тенденцій;

математичне й схематичне моделювання; методи експертних оцінок;
історична аналогія; прогнозні сценарії; матриці взаємовпливаючих

факторів типу «витрати-випуск»; побудова графів, дерева цілей,

170