Page 173 - 6631

Філософія релігії – сукупність філософських понять, категорій і концепцій, які дають
філософське тлумачення релігії.

Фрейдизм – загальна назва філософсько-антропологічних і психологічних концепцій 3.
Фрейда та його послідовників, в основу яких покладено проблему несвідомого.

Функція релігії (лат. functio – виконання, звершення) – коло діяльності, призначення
релігії щодо людини і суспільства в цілому.
Хадж – один із основних обов’язків мусульманина, який полягає у відвідуванні Мекки
(храму Кааби) або Медини (гробу Мухаммеда).
Хаджі – почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.

Хадис (араб. – повідомлення) – розповідь про діяння і висловлювання пророка
Мухаммеда та його однодумців, що склали зміст Суни.

Халіф (араб. халіфа – спадкоємець, намісник) – духовний і світський глава теократичної
мусульманської держави.

Харизма (гр. Charisma – дар) – благодать, Божий дар, особлива сила, дарована апостолам
Святим духом у Єрусалимському храмі на П’ятидесятницю для подолання гріховності і
спасіння.

Хіротонія – грец. рукоположения або висвята в сан єпископа, священика або диякона.
Храм – сакральна споруда дня відправлення культу (у християн – собор, церква, костьол,
кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога).

Хрест – предмет релігійного культу, який наділяється особливою магічною силою.
Священний символ християн.

Християнство – найчисленніша світова релігія, що виникла у І ст. н. е. в східних
провінціях Римської імперії.
Християнська любов – беззастережне прийняття того, кого любиш, і самовідданість
щодо нього аж до самозречення.
Царські врата – двері в іконостасі, які відділяють вівтар від амвона.

Целібат (лат. неодружений, самотній) – обов’язкова безшлюбність католицьких
священиків і православних ченців.

Церква (гр. кугіаке – Господній дім) – релігійна організація зі складними,
централізованими та ієрархізованими стосунками між священиками і віруючими, що виробляє,
зберігає, передає релігійну інформацію, організовує та координує релігійну діяльність і
контролює поведінку віруючих.
Час – тривалість буття об’єктів, швидкість, ритм, темп їх розвитку.

Часослов – церковно-богослужбова книга, в якій містяться: вечерня, повечір’я,
полуношниця, утреня і часи.
Чернець – особа, яка прийняла обряд постригу в чернецтво і дала обітницю вести
аскетичний спосіб життя в монастирі згідно з монастирським статутом. Вища церковна ієрархія
– єпископи, архієпископи, митрополити, екзархи, кардинали, патріархи, як правило, вихідці з
чернецтва.

Чистилище – католицьке віровчення про те, що у потойбічному світі, крім раю і пекла, є
й Ч., де душі померлих проходять очищення, перш ніж вступити до раю. Очищення душ
здійснюється шляхом різних випробувань.

Чотиридесятниця – Великий піст.
Шак’ямуні – він же Будда, він же Сіддхартха Гаутама – реальна історична особа,

173