Page 36 - 6624

p  p   g z  z 0 ,
0

p  p   gh .
0
Узагальнивши ці результати, дістанемо
p  p   gh . (2.20)
0

а) б)

а – поверхня з тиском р розташована нижче від заданої поверхні з
тиском p ; б – поверхня з тиском р розташована вище від заданої
0
поверхні з тиском p
0
Рисунок 2.3 – До основного рівняння гідростатики (2.20)
Це друга форма рівняння основного закону гідростатики.
Член  gh в (2.20) характеризує вагу стовпчика рідини
висотою h і площею в 1 квадратну одиницю. Знак перед
другим членом правої частини рівняння залежить від
розташування шуканої точки з тиском р. Якщо ця точка
розташована нижче від заданої поверхні рівня, в рівнянні
(2.20) треба брати знак "+", якщо ж шукана точка розташована
вище від площини p , треба брати знак "–".
0
Якщо знехтувати впливом сил тяжіння, то для такої
невагомої рідини

p  p , (2.21)
0
тобто тиск в усіх точках однаковий.

Основне рівняння гідростатики (2.20) можна дістати
також не інтегруванням диференціальних рівнянь Ейлера
(2.11), а розглядаючи рівновагу вертикального циліндрика
рідини висотою h і площею S (рис. 2.4). Сила тиску знизу

36