Page 204 - 6624

 1 
2
p  p  2  н  1   gH . (6.34)
2 1
  
Підставляючи сюди φ = 0,82 і ε = 0,64, маємо
p  p  , 0 75  gH . (6.35)
2 1
Коли p 2 = p ат, то вакуум в перерізі 1-1

p вак ≈ 0,75 ρgH, (6.36)
і якщо абсолютний тиск в перерізі 1-1 досягне значення тиску
насичених парів рідини p н.п., струмина рідини може
відірватись від стінок насадка і він перестане функціонувати.
З цієї умови, на основі рівняння (6.38), можна визначити
значення критичного напору H кр, що відповідає
максимальному вакууму в перерізі 1-1 циліндричної насадки
p вак = p ат – p н.п.:

p  p
H  ат н. п. . (6.37)
кр
, 0 75 g 
Отже, безвідривний режим можливий за умови H < H кр.
Розглянемо особливості витікання через інші типи
насадок.
Внутрішня циліндрична насадка (рис. 6.7, поз. 2) – це
патрубок, приставлений до отвору з внутрішньої сторони
стінки (наприклад, з метою нагріву рідини в зоні насадки). У
такій насадці, порівняно із зовнішньою, погіршені умови для
входу рідини, внаслідок чого збільшується ступінь стиснення
струмини всередині насадки, тобто зменшується значення ε
При цьому дещо зростають втрати напору внаслідок більшого
завихрення.
Режим витікання через внутрішню насадку визначається
напором і відношенням довжини насадки l до її діаметра d
При l > 2,5d рідина заповнює весь вихідний переріз насадки,
коефіцієнт стиснення ε = 1; коефіцієнт швидкості φ = 0,71.
При l ≤ 1,5d насадка працює неповним перерізом, і рідина
витікає з отвору, не торкаючись стінок насадки, що
призводить до значного зменшення витрати (μ = 0,5).
У конфузорних насадках (рис. 6.7, поз. 3), крім явища
внутрішнього стиснення струмини (яке відбувається в меншій
мірі, ніж у циліндричних насадках) при виході рідини з

204