Page 13 - 6624

1 1 dV
 V     . (1.8)
E V dp
1 1 м 2
Для води  V   . Інакше кажучи, зі зміною
E 2 10 9 Н
2
тиску на 1 H м її об'єм зменшується на  1021  9  свого
попереднього об'єму, а зі зміною тиску на
2
2
1кгс см  105 Н м об'єм води змінюється на 1/20000.
Отже, деформація стиску для води (та інших краплинних
рідин) дуже незначна.
На відміну від краплинних рідин, гази зазнають значних
деформацій стиску. Проте суть не в тому, якою мірою газ
взагалі може стискуватись, а в тому, наскільки він дійсно
стискується при розгляданні даного явища.
Стисливість характеризується також відношенням
приросту тиску до приросту густини, спричиненого зміною
тиску. З фізики відомо, що це відношення дорівнює квадрату
швидкості поширення звуку в середовищі, тобто

p
2
a  . (1.9)
 
Очевидно, що для малостисливих рідин і газів за великих
змін тиску р зміна густини буде малою і, отже, швидкість
звуку буде великою, а для дуже стисливих рідин за малих p
зміна густини  буде більша, а швидкість звуку малою.
Отже, мірою стисливості рідин і газів може бути
швидкість звуку. Чим більша швидкість звуку в даному
середовищі, тим менша стисливість цього середовища.
Зрозуміло, що стисливість води, швидкість звуку в якій
близько 1400 м/с, значно менша від стисливості повітря, в
якому швидкість звуку дорівнює приблизно 300 м/с. У
нестисливому середовищі а=, тобто збурення поширюються
раптово.
Для оцінювання стисливості рідин і газів під час руху
користуються не абсолютним значенням швидкості звуку, а
відношенням швидкості течії u до швидкості звуку а. Це
відношення має дуже важливе значення в аеромеханіці і
називається числом Маха:

13