Page 18 - 6624

прийняти k ≈ 1,67, для двоатомних газів k ≈ 1,4, для
триатомних газів k ≈ 1,29.
З урахуванням показника адіабати з рівняння отримаємо
так звані співвідношення Майєра, які можна використати для
визначення теплоємності газів:
R
c  , (1.18)

k  1

kR
c  . (1.19)
p
k  1
Динамічна (абсолютна) в’язкість характеризує здатність
газу чинити опір під час його руху. Згідно з законом в’язкого
тертя Ньютона напруження тертя, що виникає в газі, прямо
пропорційне градієнтові швидкості d u d , визначеному по
y
нормалі до напрямку руху:

d u
   , (1.20)
d y
де  – динамічна в’язкість, Па∙с.
Величина в’язкості мало залежить від тиску і значно
змінюється зі зміною температури. Для визначення залежності
динамічної в’язкості від температури найбільш поширена
формула Сазерленда, виведена на основі кінетичної теорії
газів:
5 , 1
  T   273  c 
     (1.21)
 0  273   T  c 
де  – динамічна в’язкість газу за температури 273 K;
T – температура газу, K;
c – стала Сазерленда, К.
Величина сталої Сазерленда залежить від молярної маси
газу. У табл. 1.3 наведені значення цієї сталої для різних
газів.

18